Запеча́литися, -люся, -лишся, гл. Опечалиться. Вийду я за гай, гляну на свій край, та й зажурюся, запечалюся.
Киса, -си, ж.
1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. За кису світ увесь не мирить.
2) Веревочный мѣшокъ.
Ковзун, -на, м. Ползающій ребенокъ.
Лім, ло́му, м. 1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? 2) Валежникъ, буреломъ. Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи.
Одновірний, -а, -е. Единовѣрный.
П'ятнадцятка, -ки, ж. Рыболовная сѣть, въ 1/4 арш. которой помѣщается 15 ячей и въ длину и въ ширину.
Соловій 2, -вія, м. = соловей. Ум. соловієчко.
Сперечатися, -ча́юся, -єшся, гл. Спорить. Та се було тоді, як ми з ним сперечалися за землю. Стара Тихониха трохи сперечалась, а батько згодився.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався.
Фуярка, -ки, ж. Ум. отъ фуяра.