Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Ном. № 11285. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Левиц. І. 98 Ой що ся говорило, то все ж то неправда. Чуб. V. 395.
Грудя́, -ді́, ж. = Груда 1. Угор.
Кпити, кплю́, кпиш (з ко́го, з чо́го), гл. Трунить, насмѣхаться. Було не кпити з Микиті, бо Микита і сам кеп. Ном. № 7093. Давно се діялось колись; ще як борці у нас ходили по селах, та дівчат дурили, з громади кпили, хлопців били. Шевч. 565.
Наздира́ти, -ра́ю, -є́ш, гл. 1) Насдирать, надрать. 2) Надрать, награбить. Грошей наздирали з нашого брата, багатіють. Мир. Пов. І. 142.
Остилий, -а, -е. Постылый. Для мене завжде Турн остилий. Котл. Ен. IV. 39.
Пороспитуватися, -туюся, -єшся, гл. = пороспитувати.
П'яно нар. До пьяна. Солодко ззісти, п'яно спити, хороше походити. МВ. (О. 1862. III. 40).
Терпан, -на, м. Серпообразная коса съ укороченной ручкой для скашиванія камыша. Одес. у.
Улива, -ви, ж. Проливной дождь. Бурхали із-під неба вливи, і хмари голосом гукали. К. Псал. 176.
Шпоришки, -шок, ж. = порічки. Канев. у.