Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Же́нничка, -ки, ж. Жатвенная машина. Борз. у. Нѣжин. у.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Марнота́, -ти, ж. 1) Суета, суетность. Угор. 2) Малость, ничтожная вещь.
Мря́ка, -ки, ж. Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. Шевч. 657. Ум. мрячка.
Несказанно нар. Невыразимо. Сей ліс густий був несказанно. Котл. Ен. Несказанно тяжко слухати, як плаче оттакий чоловік. Сим. 223.
Піснина, -ни, ж. Постная пища. Прощавай, скоромино, йди, піснино. Грин. І. 242.
Пожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошутить. До всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує. МВ. І. 33. Ой ти, мужиче-невірниченьку, да не віриш моєму білому личеньку, що не вільно стати, пожартувати, молодого жовніра поцілувати. Н. п. З панянками пожартуєм. Шевч. 158.
Сивиця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Лем. 464.
Тхілити, -лю́, -лиш, гл. = квилити. Ти, соколе, не тхіли. Чуб. II. 259.
Хвалити, -лю́, -лиш, гл. Хвалить, восхвалять. Мого свекорка гудять, а батенька хвалять. Мет. 125. Парубок так радіє та Бога хвалить, та панові дякує. Рудч. Ск. II. 9. хвалити бо́га. Слава Богу. Хвалить Бога, що ти приїхав, а то я тут турбувалась. Рудч. Ск. II. 142. Ти ж у мене, хвалить Бога, молода й хороша, як ягода. МВ. ІІ. 64. Хвалить Бога милосердного, ні одного козака з війська не втеряли. АД. І. 189.