Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бокаса нар. Бокомъ, бочкомъ. На диби спиниться та гривою мотає, то піде бокаса, то б'ється і кусає. Греб. 382.
Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Св. Л. 91. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Ном. № 10519. Яка там свита — дрантя саме. Канев. у. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Камен. у. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Камен. у. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує. Камен. у.
Жовти́зна, -ни, ж. = жовтина.
Зашпига́ти, -га́ю, -єш, гл. Заколоть. Левиц. І. 515.
Надсми́кати Cм. надсмикувати.
Нечесно нар. Нечестно.
Підпал, -лу, м. 1) Растопка; матеріалъ для растопки. Візьми сухого моху на підпал. Без підпалу і дрова не горять. Ном. № 3298. 2) Поджогъ.
Поввозити, -жу, -зиш, гл. Ввезти (многихъ, многое).
Понастановляти, -ля́ю, -єш, гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє. K. ЦН. 275.
Сумирно нар. Мирно, тихо. МВ. ІІ. 171.