Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати. Рудч. Ск. І. 10.
Горли́ця 2, -ці, ж. = Орлиця.
Здойми́ти, -млю́, -миш, гл. = здійняти. Шапку з голови здоймити. Федьк. І. 74.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто. Посл.
Латувати, -ту́ю, -єш, гл. Накладывать лати на стропила.
Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня. Чуб. VII. 394.
Посувати, -ва́ю, -єш, сов. в. посунути, -ну, -неш, гл. 1) Подвигать, подвинуть. Посувай колоду далі. Харьк. Посунувши хліб, що завсегда лежить на столі, к покутю, сів на лавку. Кв. 2) Идти, пойти, отправляться, отправиться. Кобиляча голова посунули з хати. Чуб. II. 66. Насуне бриль на мб, так собі й посуне з хати. О. 1861. X. 28. Готово! парус роспустили, посунули по синій хвилі. Шевч. 441.
Синявча, -чати, с. = синяк 6. Вх. Зн. 30.
Театральний, -а, -е. Театральный. Левиц. І. 286.
Шуркнутися, -кнуся, -нешся, гл. Вскочить во что. Шуркнутися до комори. Вх. Лем. 486.