Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гаятися, -юся, -єшся, гл. Медлить, мѣшкать. Рудч. Чп. 246. Ой на, сину, коника — не гайся, щоб ти 'д того війська не зостався. Лис.
Гнійний, -а, -е. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле. Камен. у. 2) Гнойный.
Замоло́ти, -мелю́, -леш, гл. 1) Замолоть. Млин замолов. 2) Заработать молоньемъ. 3) Обмолоть. Замолов каменя. 4) Заболтать, замахать. Ліг на землю та й замолов руками й ногами. 5) Замолоть, понести вздоръ.
Му́ка 1, -ки, ж. Мука, мученіе, страданіе. Він терпів муку од свого кохання. Левиц. І. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 683. на муки давати. Мучить, терзать. Били мене, били, на муки давали. Гол. IV. 492.
Нага́вкати, -каю, -єш, гл. Налаять.
Наректи́ Cм. нарікати.
Обіссатися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось. Харьк. г.
Півострів, -рова, м. Полуостровъ. Півострів Кримський. К. МХ. 27.
Поприручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (во множествѣ).  
Розжвакати, розжвя́кати, -каю, -єш, гл. 1) Разжевать. Таке жилаве тісто, що й не розжвякаєш. 2) Обдумать. Чуб. І. 250. Перше розжвакай, що маєш робити, або казати. Ном. № 3484.