Бердо! меж. Крикъ сельскихъ сторожей ночью, въ родѣ: слушай!
Дівува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує.
Клишоногий, -а, -е. Косолапый.
Клякати, -ка́ю, -єш с. в. кля́кнути, -кну, -неш, гл. Становиться, стать на колѣни. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. Клякни, клякни, жено моя, буде стята гловка твоя.
Легкий, -а́, -е́ Легкій, легковѣсный; нетрудный. Нехай йому земля легка (о покойникѣ). Хліб глевкий, на зуби легкий. Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? Ум. леге́нький, леге́сенький. Легеньке суденечко, срібне веселечко. Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман.
Перкалевий, -а, -е. Коленкоровый. Перкалеві сорочки.
Побуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. побудити, -джу, -диш, гл. Будить, разбудить (многихъ). Уставає Василева мати, усю свою челядь побуджає. Побудив усіх. Нас побуди... Тоді вона побудила їх. Побудив своїх братів.
Позатісувати, -сую, -єш, гл. Затесать (во множествѣ). Уже кілля позатісував.
Понаряджати, -джа́ю, -єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Шовкун, -на, м. Безплодное тутовое дерево.