Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вішальник, -ка, м. Висѣльникъ; повѣсившійся, удавленникъ. Ном. № 3799.
Ійти, ійду́, -де́ш, гл. = іти. Аж ійшов я мимо його. К. Псал. 90.
На́клеп, -пу, м. Поклепъ, клевета.
Перевалля, -ля, с. Обрывистый оврагъ. Ускочив у шелюги, а там перевалля велике, — не можна було бігти конем, щоб догнати його. Новомоск. у. (Залюб.).
Поготів нар. Подавно, тѣмъ болѣе. Не кракала ворона, вгору літаючи, а вниз уже й поготів. Ном. Коли щеня не задавив, мене не займе й поготів. Гліб. 21. Діти батька мало що й слухають, а нас і поготів. Г. Барв. 413. Не слухався парубком, а оженившись і поготів не буде. Нѣжин. у.
Склинати, -на́ю, -єш, гл. Проклинать. МУЕ. III. 57.
Скудлити, -длю, -лиш, гл. Взъерошить.
Тернівка, -ки, ж. 1) Наливка изъ терня. Мкр. Г. 34. Вип'єм з півкварти тернівки або що. Греб. 304. 2) мн. Раст. Primus institia L. Вх. Зн. 69. Ум. терні́вочка.
Уза, узи́, ж. Жирный налетъ на водѣ. А вода ж тобі у річці така, шо зверху так і плава уза — через те, шо мочуть шкури в річці. Екатер. г. Слов. Д. Эварн.  
Улучно нар. Мѣтко.