Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворожбитка, -ки, ж. Ворожея, чародѣйка. Гол. IV. 445.
Жму́ття, -тя, с. соб. отъ жмут. Округ мене багато в'ялих квіточок жмуттям лежить. Г. Барв. 352.
Зсукати Cм. зсукувати.
Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. О. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Левиц. І. 142. Кожда ручка собі карлючка. Ном. № 9718. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Нездоровкуватий, -а, -е. Болѣзненный, хилый.
Погоріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Погорѣть, сгорѣть. Погоріли степи, поля і зелені байраки. Н. п. Торік ми погоріли та оце й досі на хату не стяглися — у брата живемо. 2) Побагровѣть. Зоря погоріла дуже на вітер. Грин. І. 11. 3) Загорѣть. Од сонечка погорів, од вітречко, почорнів. ХС. II. 196.  
Потяглий, -а, -е. Отлогій и длинный. Потягла гора. Могил. у.
Пташачор, -ра, м. Порода ястреба, Nisus communis. Вх. Лем. 264.
Хававкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о перепелѣ). Перепела хававкали. Мир. ХРВ. 39.
Штудерація, -ції, ж. Искусно, хитро сдѣланная вещь. Їкі він (чорт) штудерациї робив, то Бог все переробив на свою користь. Гн. II. 219.