Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Замива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зами́тися, -ми́юся, -єшся, гл. Замываться, замиться.
Зві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. зві́датися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать, освѣдомляться, освѣдомиться, разспрашивать. Не звідаєшся, що мя болить, а ся звідаєш о товарі. Гол. І. 141. Сидять ткачі на варштаті, звідуються о свім браті. Гол. І. 207.
З'являтися, -ля́юся, -єшся, сов. в. з'яви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Являться, явиться. Грин. III. 33. Там, де його ніхто не сподівався, там він з'являвсь. КС. 1882. X. 185. Нова рада, нова рада світу ся з'явила. Чуб. III. 328. Перед гетьманом козаки з'явились. К. МБ. II. 139.
Перещебетати, -чу́, -чеш, гл. Перестать щебетать. Перещебетала таки цокотуха. Шевч.
Підпінок, -нку, м. Простая водка. Розм'як Зевес, як після пару, і висмоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37.
Пороспорювати, -рюю, -єш, гл. Распороть (во множествѣ).
Пошептати, -пчу, -чеш, гл. Пошептать. Стор. МПр. 42.
Римщина, -ни, ж. Раст. Aquilegia. Вх. Пч. II. 29.
Сібірник, -ка, м. 1) Сосланный въ Сибирь. 2) Злодѣй, разбойникъ.
Трочки мн. = торочки? А в волошки білі трочки, червоні панчошки. Гол. І. 325.