Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить.
Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Кошечий, -а, -е. = котячий. Любить її, наче кошечим мізгом нагодувала його. коше́ча м'я́та. Раст. а) = котики 3, б. б) Nepeta Catartica L.
Мамкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть кормилицей.
Мурка́ч, -ча́, м. Баранъ.
Напля́мкати, -каю, -єш, гл. Начавкать.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Засівали трупом поле, поки не остило. Та й остило мені з собою панькатись!
Путера, -ри, ж. Деревянный сосудъ для приготовленія овечьяго сыра.
Суговора, -ри, ж. Разговоръ. Одпровожали її хто сміхом, хто кивом, суговорою, а хто дивом щирим. Ум. суговірка.
Чомхати, -ха́ю, -єш, гл. = чмовхати.
