Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Войовничий, -а, -е. Воинственный.
Галити, -лю, -лиш, гл. 1) Гладить галом (Cм.). 2) Спѣшить торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. ІІІ. 25.
Говір, -вору, м. Говоръ. Почувся людський говір, крик. Левиц. І. 126.
Де́який, -а, -е. Кой-какой, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить; а деякий робить, то й піт крівавий його 'бливає, нічого не має. Ном. № 1691. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Котл. Ен. І. Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску. Кв.
Довми́тися, доуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Лебедин. у. Він довмився, що посіяти. Черк. у. Добре ви собі довмилися. Н. Вол. у.
Підтрухнути 1, -ну́, -не́ш, гл. = підтрусити.
Полупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79. Порепалась і полупилась кожа. К. Іов. 16.
Понагрівати, -ва́ю, -єш, гл. Нагрѣть (во множествѣ).
Цілючий, цілющий, -а, -е. Цѣлительный, цѣлебный. Рудч. Ск. І. 87. Добув води живучої і цілючої. Рудч. Ск. II. 82. Побризкала брата цілющою водою, і голова приросла до шиї. Грин. I. 103. Подробнѣе Cм. зцілющий.