Бездзвінний, -а, -е. Не имѣ»ющій колоколовъ. Андрієвська церква в Київі бездзвінна.
2) Безъ колокольнаго звона. Рання служба по деяких місцях буває бездзвінна.
Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля.
Гузи́рь, -ря́, м. 1) Комель дерева (гузєр, гузір). Комель, нижняя толстая часть снопа. Гузирем подавай снопи. 2) Мѣсто, гдѣ мѣшокъ связанъ, завязанъ. Уголъ мѣшка или косого мѣшечка. 3) Мѣшокъ въ бреднѣ. Ум. Гузире́ць. А він торбинку за гузирець та й висипав груші.
Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. 4) = козелок.
Менту́з, -за, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Подіркуватіти, -тію, -єш, гл. = подірчавіти.
Припрохати Cм. припрохувати.
Рист! меж. Крикъ на овецъ, когда гуцульскій пастухъ, перегоняетъ ихъ изъ одного помѣщенія въ другое для доенія.
Скулоокий, -а, -е. Косоглазый.
Трух, -ха, м. Рысь, конская побѣжка. Кінь біжит у трух.