Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсердий, -а, -е. = безсердечний. безсерді злюки. К. ПС. 61.
Будчик, -ка, м. Сторожъ желѣзнодорожный, живущій по линіи въ будкѣ. Мені будчик дав дорогу, до пропуст був незапертий, знятий, — я і з'їхав на дорогу, а тут машина біжить. Александров. у. ( Залюбовск.).
Висапувати, -пую, -єш, сов. в. висапати, -паю, -єш, гл. Выпалывать, выполоть.
Відчистити, -щу, -стиш, гл. Отколотить. Одчистив добре пана. Мнж. 71.
Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. Стор. І. 35. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. МВ. (О. 1862. І. 81). Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав. Греб. 380.
Китки, -то́к ж., мн. Косы, положенныя надъ ушами. Гол. Од. 72.
Помстник, -ка, м. Мститель. Рука Господня помстників карає. Костом. (Сніп. 76).
Понасівати, -ва́ю, -єш, гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває. Кв.
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява. Чуб. II. 192.
Сияти, сияю, -єш, гл. = сяти.