Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл. 1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 11064. 2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.
Вольно нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. К. Псал. 327. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Що вільно панові, то не вільно Іванові. Ном. № 1005. Вільно собаці і на владику брехати. Ном. № 5197. Красти вільно, та б'ють більно. Ном. № 11057. не вільно. Нельзя.
Зобачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Носач, -ча, м. Имѣющій большой носъ. Мнж. 26.
Пооживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (многихъ).
Поперетинати 2, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и перетяти, но во множествѣ. Поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків. Стор. МПр. 108.
Псина, -ни, ж. Псина. Употребл. какъ бранное слово. Чи чуєш, псино, як старці співають? К. МБ. XI. 153.
Родачка, -ки, ж. Родственница.
Розважний, -а, -е. Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме. Чуб. І. 41.