Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видовжувати, -жую, -єш, сов. в. видовжити, -жу, -жиш, гл. Удлинять, удлинить. Желех.
Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево. Чуб. V. 105.
Жовтля́к, -ка, м. = жовтяк. Огірки-жовтляки. Грин. ІІІ. 102.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. КС. 1882. XII. 591. Ум. маноцівничок. Ів. 592.
Межи́гірський, -а, -е. Находящійся между горами.
Парахвіянин, -на, м. Прихожанинъ. Дяк собі читає, а парахвіяне, як звичайно, тим часом куняють. Кв.
Перебігатися, -гаюся, -єшся, гл. Переутомиться отъ бѣганья.
Плюха, -хи, ж. = заплювиця. Вх. Пч. І. 7.
Привластити Cм. привлащати.
Уривати II, -ваю, -єш, сов. в. урити, урию, -єш, гл. Зарывать, зарыть.