Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вередник, -ка, м. 1) = вередій. 2) Раст. Thlaspi arvense L. ЗЮЗО. I. 138.
Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. Мет. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Посл. Насилу відперли його. Черк. у. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Воловина, -ни, ж. Воловье мясо. Не буде вже, каже пан, — ні різать, ні їсти тієї воловини. Стор. II. 48.
Гореч, -чі, ж. Жара. Вх. Лем. 405.
Круглота, -ти, ж. = круглість. Давно вже в голові його заклюнулась думка про круглоту землі. Ком. І. 52.
М'ясни́й и мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Піджод, -ду, м. Поджиданіе, ожиданіе. МВ. ІІ. 120.
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Тещин, -на, -не. Принадлежащій тещѣ.
Угнути, -ся. Cм. угинати, -ся.