Вигублювати, -люю, -єш, сов. в. вигубити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Сипав гряд буйний, вигублював скотину. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких.
Ґандзо́лля, -ля, с. соб. Отрепье, лохмотья. Іде, а ґандзолля висить.
Діпра́вди нар. Въ самомъ дѣлѣ. Чи Калина любить діправди мого брата?
Змовини, -вин, ж. мн.
1) Уговоръ. І погуби їх серед ради, серед їх змовин нечестивих.
2) Сговоръ. Зробили змовини, а там і весілля справили.
Зчепити, -ся. Cм. зчіплювати, -ся.
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Панікадило, -ла, с. = паникадило.
Піддрочити Cм. піддрочувати.
Пороздрочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Придти въ раздраженіе (о многихъ).
Ціляти, -ляю, -єш, гл.
1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились!
2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру!