Друґа́р, -ра́, м. Рукоятка рулеваго весла у плота. Cм. керма.
Знавідитися, -джуся, -дишся, гл. = знавісніти. От, знавідився, чи що?
Мара́, -ри, ж. 1) Призракъ, привидѣніе. Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. Василина з'явилась і счезла, як мара. Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Туди мене мара несе, де грають музики. Убрався в сажу, як мара. a мара його знає, де він ся подів! A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. Сон — мара, Бог — віра. Чаще во мн. ч.: мари. Ой місяцю-місяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими.
Маю́чий, -а, -е. Состоятельный, зажиточный.
Нудно нар. 1) Скучно; томительно. Нудно без роботи. Так мені, дівчинонько, да без тебе нудно. 2) Приторно. 3) Тошно.
Повимащати, -ща́ю, -єш, гл. То-же, что и вимастити, но во множествѣ. Ой сестричко Оленочко! І світлоньки повимащай, вікна красно повитирай.
Повимінювати, -нюю, -єш, гл. Вымѣнять (во множ). Я все те повимінювала: то за пшоно труджене, то відпряду.
Розщипувати, -пую, -єш, сов. в. розщипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Разщипывать, разщипать. Став розщипувати вареник. Розщипали на дрібні кавалки.
Туловатися, -луюся, -єшся, гл. ? Будемо ся туловати, вби люде не знали.
Шкільний, -а, -е. Школьный. Початкові шкільні книжечки.