Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білило, -ля, с. 1) Бѣлая краска, все чѣмъ можно бѣлить, убѣлять. Та й купили білила.... дідам бороди білити. Грин. ІІІ. 95. Дівкам чорнило, парубкам білило. АД. І. 39. 2) = і. біль 1? Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене задержала з вечора до світа. «Ой з китайки, не з китайки, з білого білила». Мет. 45. Ум. білилечко. Чуб. IV. 70.
Кривобокий, -а, -е. Искривленный. Дюдей чимало на землі, а доведеться одиноким, в холодній хаті кривобокій, або під тином простягтись. Шевч. 658.
Нашкрябати, -баю, -єш, гл. 1) Нацарапать, начесать. Нашкрябав собі руку. 2) Наскресть. 3) Дурно написать.
Півшоста числ. Пять съ половиною.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Похмарити 2, -рить, гл. безл. = нахмарити. Сонце було вияснилось, а потім уп'ять нахмарило. Богод. у.
Походистий, -а, -е. Отлогій, съ легкими склонами. Походиста гора. Вх. Лем. 455.
Рабин, -на, м. Раввинъ. АД. II. 28. Рабин умер, а книжечка зосталася. Ном. № 918.
Роговка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Циндря Cм. ци́ндра.