Балагула, -ли, ж.
1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи.
2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ.
3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Било 1, -ла, с.
1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.
2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Ум. бильце.
Висваритися, -рюся, -ришся, гл. Перестать ссориться.
Війтівщина, -ни, ж. Дворъ и домъ війта.
Змолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Помолодѣть. Все у природі немов змолоділо.
Корівчина, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Курай, -раю́, м. Раст. Salsola koli.
Ли́нити, -ню, -неш, гл. У решетниковъ: снимать слой коры съ предварительно распаренныхъ въ печи липовыхъ стволовъ, обнажая лыковый слой, который потомъ отдѣляютъ отъ стволовъ.
Підколодник, -ка, м. = підколодь.
Правосудець, -дця, м. Правый судья. Це наші правосудці так розсудили їх.
