Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Вимолотити, -лочу, -тиш, гл. Вымолотить. Показує пригорщ пшениці, що вимолотив. Стор. І. 20.
Іговна, -ни, ж. Иволга, Oriolus galbula. Вх. Уг. 242.
Неу... Слова, начинающіяся этими буквами и не помѣщенныя ниже, Cм. на нев....
Обписати Cм. обписувати.
Поди́мок, -мку, м. Подниманіе? Вѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Подописувати, -сую, -єш, гл. Дописать (во множествѣ).
Присуджувати, -джую, -єш, сов. в. присуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приговаривать, приговорить, присуживать, присудить; назначать, назначить, предназначить. Присуджено його покарати. Кого ж я не любила, та й присудив мені Господь. Грин. III. 248. Ой любилося двоє дітей сердешне, присудив Господь розійтися конешне. Чуб. V. 372.
Прочухатися, -хаюся, -єшся, гл. = прочуматися. Як ото трохи прочуняли і прочухались, Гоцопуп обізвався до їх. Стор. МПр. 163.
Селечко, -ка, с. Ум. отъ село.