Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безхмарний, -а, -е. Безоблачный. Блищать над ними небеса безхмарні. К. ХII. 95.
Бодлачча, -ча, с. соб. отъ бодлак. Ой, Василю, сиди у бодлачу. Pauli. II. 188.
Ґала́нки, -ків, м. мн. Подштанники. Борз. у.
Дзюркота́ти, -чу́, -чеш, дзюркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Течь съ шумомъ, журчать. Дзюркотіла з гори вода, збігаючи ринвою між кущами. Левиц. Пов. 276. А срібная хвиля.... дзюркотить. К. Досв. 70.
Запа́хнути и запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші. Рудч. Ск. II. 64.
Зело́, -ла́, с. Зелень, травянистое растеніе. Тихая роса сідала над зелом і древом. Мкр. Н. 35. Стало їх подвір'я зелом і древом заростати. КС. 1884. І. 32. Багато зела на цім огороді, то тяжко буде полоти. Н. Вол. у.
Куцак, -ка, м. Чортъ. Іде полем... То було й води тут невидно ніякоі, а то млини стоять... Аж ось вискакують з усіх млинів мірошники... а то не мірошники, а куцаки. ЗОЮР. II. 45.
Пінити, -ню, -ниш, гл. Пѣниться. Вода так і шумить, хвилями аж пінить. Чуб. II. 138.
Покористуватися, -туюся, -єшся, гл. Извлечь пользу, выгоду, воспользоваться. Стор. ІІ. 114. Од Бога положено покористуватись їм од твоєї коняки. Мнж. 147. Одже покійний дядько добре покористувався з нашої худоби.
Рощ... = розч..