Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Кроватонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Крятатися, -таюся, -єшся, гл. Быть занятымъ, хлопотать.
Неправість, -вости, ж.
1) Несправедливость.
2) Неправосудіе, беззаконіе.
Обучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обучаться, обучиться. 'Ддав у бурсу в Київ обучатись.
Повічайка, -ки, ж. = повіка.
Поспит, -ту, м.
1) Спросъ. Без поспиту, що хочеш, те і рвеш.
2) Проба, опытъ. Нащо нам той Дін? Буде з тебе поспиту, що набрався по світах, пора своїм кошем осістись.
Секрет, -ту и -та, м.
1) Секретъ. Десь мій милий, чорнобривий з иншою секрети має.
2) Рыба Lucioperea volgensis.
Спімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Спімстився на мені.
Хитуні, хитусі, хитусеньки, меж. = хитю.