Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобковий, -а, -е. Лавровый. Желех. Бобкове листи. МУЕ. I. 109.
Борзити, -жу, -виш, гл. Торопить. Бѣл.-Нос.
Вигубляти, -ля́ю, -єш, гл. = вигублювати. КС. 1882. IX. 588.
Во пред. = в. (Рѣдко употребляемое). Та й поїхав на Вкраїну до дівчини во гостину. Чуб. V. 43.
Заставля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. заста́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Закрываться, закрыться. Вовірка заставляється хвостом. Вх. Лем. 417. 2) Биться, побиться объ закладъ. Вх. Лем. 415. 3) Закладывать, заложить себя. Хоч застався, а постався. Ном. № 11932.
Обговтувати, -тую, -єш, сов. в. обговтати, -таю, -єш, гл. Пріучать, пріучить, осваивать, освоить. Кінь иногді який дикий, а обговтують. О. 1862. VII. 37.
Облопатися, -паюся, -єшся, гл. Обожраться.  
Покидь, -ді, ж. = покидька. К. (Хата, 2).
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ. К. ЧР. 186.
Сани, -не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. Cм. са́нка.