Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл.
1) Выпаривать, выпарить.
2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками.
Дирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, — щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. 2) О коростелѣ: кричать.
Догожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = Догоджати. Догождає, як чирякові на роті.
Лобогрі́йка, -ки, ж. Шуточное названіе примитивнаго устройства жатвенной машины, очень тяжелой въ работѣ.
Лупа́тий, -а, -е. Пучеглазый. Брехня — лупатий чоловік, та не довгий її вік.
Начорнити, -ню́, -ни́ш, гл. = начорнити.
Ріпа, -пи, ж. 1) Рѣпа. зуби — як ріпа. Хорошіе бѣлые зубы. 2) Картофель. Ум. ріпка.
Терхівка, -ки, ж. = терх 1. Ум. терхі́вонька, терхі́вочка. Ой їхала гуцулонька з верху, з полонини, загубила терхівочку з сивої кобили.
Уцюкнути, -ну, -неш, гл.
1) Отрубить.
2) Съ жаромъ заиграть. Прийшли козаки, та й чабан з козою, що грають. Як уцюкне, братіки, шекені, як піду я в скоки та в бока.
Чересок, -ска, м. Ум. отъ черес.
