Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болоння, -ня, с. = оболонь. Гн. II. 68. Пасуть вівці по дубрівці, кози по болоню. Гол. II. 453. Ум. болоннячко, болоняченько. В чистейкім полю, в болонічейку. Гол. II. 58.
Дзє́кання, -ня, с. Употребленіе дзє вмѣсто де.
Друга́к, -ка́, м. 1) Теленокъ или жеребенокъ на второмъ году жизни. 2) Второй рой, вышедшій въ то-же лѣто изъ одного и того-же улья.
Зара́за, -зи, ж. 1) Зараза. Не злякають тебе стріли, що летять удень на тебе, а ні болість в темну добу, ні зараза ополудні. К. Псал. 213. 2) Раст. Orobanche Epithimum Dec. ЗЮЗО. І. 130.
Кумільга нар. Спотыкаясь, шатаясь.
Лища́ти, -щу, -щи́ш, гл. Блестѣть, лосниться. Молода кора на яблуні аж лищить. Черк. у.
Недолимок, -мку, м. Чеканъ (ручное оружіе). Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206.
Посвятство, -ва, с. Освященіе. Хотіла була сама у посвятство паски нести, та вже тепер молодицю припрохала. Лебед. у.
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Грин. III. 593. Так би й потліли живцем в нечистоті. Левиц. І. 91.
Цоб меж. = соб.