Викушувати, -шую, -єш, сов. в. викусити, -шу, -сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око.
Війтів, -това, -ве Принадлежащій війтові. Нема над ню і над війтову свиню. Не війтова дочка, та до речі говорить.
Воротарь, -ря, м.
1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька.
2) Родъ хороводной игры.
Назворо́т нар. Навыворотъ, наоборотъ. І все робили назворот.
Охрещати, -ща́ю, -єш, сов. в. охрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Крестить, окрестить. Що Іван Хреститель воду охрещав. Та ввечері охрестили і Марком назвали.
Попіклуватися, -луюся, -єшся, гл. Позаботиться (о многомъ).
Попригортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и пригорнути, но во множествѣ.
Приторговувати, -вую, -єш, сов. в. приторгувати, -гую, -єш, гл. Приторговывать, приторговать, сторговать. Де хліба приторгує, де підводи найме, та все недорого. Приторгували ми собі стареньку хату.
Скарбничий, -чого, м. = скарбівничий.
Чиншовик, -ка, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.