Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдужечки нар. Ум. отъ байдуже.
Жда́ти, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81. Якого прасунка ждатимеш. Ном. № 5623. Не жди свого миленького із чужого краю. Мет. 11. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. К. Іов. 65. жда́ти на ко́го. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Федьк. Пов. 29. Час не жде на нас. Св. Л. 295.
За́юк, -ка, м. = заєць. Желех.
Земняк, -ка, м. Картофель. Вх. Пч. І. 13.  
Нарихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Направить, нацѣлить, навести (пушку). Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати. АД. І. 19.
Плавля, -лі, ж. Болотистый лугъ.
Помагати, -га́ю, -єш, сов. в. помогти, -можу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Роби, небоже, то й Бог поможе. Посл. Як би не біг, хто б нам поміг. Ном. помагай-бі, помагай-бу! Богъ въ помощь! Помагай-бі тобі, дівчино! Рудч. Ск. II. 56. Помагай-бу, женче! Чуб. V. 551.
Правдомовець, -вця, м. Человѣкъ, говорящій правду.
Скергеля, -лі, об. Болѣзненный человѣкъ.
Турнути, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть; послать, погнать. Щоб тебе лють турнула. Пом. № 3738. Турнув Харько хлопця на хутір.