Вовкодухий, -а, -е. Злой.
Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк.
Канціляжка, -ки, м. Чиновничишко, презрительное названіе канцеляриста. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам, канціляжкам.
Лю́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб'ю котка, полаю. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!».
Мета́льня, -ні, ж. = металь.
Оглядання, -ня, с. Осматриваніе.
Потьохкати, -каю, -єш, гл.1) Побиться нѣкоторое время (о сердцѣ): 2) Пощелкать (о соловьѣ).
Рійба, -би, ж. Роеніе, время роенія пчелъ. Вже сонечко дошкуляє — отто рійба піде.
Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла.
Узголов'я, -в'я, с. Изголовье. Те місце (в горах), де кам'яна постіль мостилася — крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов'в.