Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борінний, а е Относящійся къ боронѣ. залізо борінне. Желѣзо употребляемое для зубьевъ бороны. Вас. 198.
Буква, -ви, ж. 1) = буквиця. 2) Буква.
Господи́ня, -ні, ж. Хозяйка, госпожа. Де багато господинь, там хата не метена. Ном. № 6668. Ой хто любить господаря, а я господиню. Н. п. Ум. Господи́нька, господи́нечка, госпо́ся.
Зака́з, -зу, м. 1) Приказъ, распоряженіе. А тут уже й заказ єсть: бігають по селах осаули на конях і всі громади, чоловіків, жінок, дітей виганяють, щоб на ранок у Василівщині стали привітать круля. О. 1862. Н. 59. 2) Запрещеніе. Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу. Прилуц. у.
Затурбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить.
Кручок, -чка, м. = крючок. Коло тії криниченьки кручок і відро. Чуб. V. 204. Попробував то так, то сяк закидати оддалеки крупка, щоб вивідать, що в нього на думці. К. ЧР. З вищого, бач, розуму закидає крупка. Ум. кручечок.
Нази́рити, -рю, -риш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. Назирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175. Стемніло. Назирив я в полі — огонь кладуть хлопці, ночують. К. (О. 1861. IV. 151).
Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Ном. 3878. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. Чуб. V. 292. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. Г. Вар. 293. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру. Г. Барв. 442.
Сельце, -ця, с. Ум. отъ село.
Чирус, -са, м. Мелкая порода скумбріи. Херс. г.