Визичати, -ча́ю, -єш, сов. в. визичити, -чу, -чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ.
Вилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. вилучити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдѣлять, выдѣлить, отдѣлить.
2) Исключать, исключить; отлучать, отлучить. Хто визнає його Христом, того вилучити з школи.
3) Отдѣлять и брать, взять своихъ животныхъ изъ стада, когда оно возвращается вечеромъ домой. Пора вівці вилучати.
Вінчання, -ня, с. Вѣнчаніе. Май має, коса грає, од вінчанім йдучи.
Дуна́й, -на́ю, м. 1) Разливъ воды, вообще большое скопленіе воды. Ой за горами вода дунаями, ой там козаченько коня напуває. По-над дунаями вода стоянами, ой там козаченько коня напуває. 2) Рѣка Дунай. Ум. Дуна́єнько, дуна́єчко. Течуть річеньки, течуть бистренькі із тихого Дунаєньку. Текла вода з Душечка, а другая з моря.
Заку́ти, -кую́, -є́ш, гл. = закувати.
Затя́жок, -жку, м. = затяг. Ходив по Вкраїні, водячи затяжки.
Зохабити, -блю, -биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дівча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пішло оно до крамниці купувати рукавиці, рукавиці не купим, в полю жито зохабило.
Пастівник, -ка́, м. = пастівень. Дивлюсь у пастівник, а він коня собі лагодить. Пустив коника до пастівника, а сам пішов у сад виноград. Ум. пастівничо́к.
Розбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разшалиться, разбуяниться. Було як розбіснується (кіт), то і хата йому тісна: і по столу, і по лавах, і по миснику.
Уїжно нар. Сытно, досыта. Хоч не в'гжно, так у ліжко.