Єпи́скоп, -па, м. Епископъ. Хто приїхав? — рознеслось по залі. — Ректор академії! єпископ! митрополіт.
Заті́пати, -паю, -єш, гл. Начать трепать.
Зго́ристо нар. Покато. НВолын. и
Лоски́рька, -ки, ж. Ум. отъ лоскиря.
Макопі́йка, -ки, ж. Птица коноплянка, Fringilla cannabina.
Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Жартуйте та й міру знайте. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. Ум. мірка, мірочка.
Опанча, -чі, ж. Епанча, родъ верхней одежды. Ой скину я опанчу, тобі ніжки заверчу.
Перекидати I, -да́ю, -єш, сов. в. перекидати, -даю, -єш, гл. Перестраивать, перестроить. Ми свою хату перекидали. Треба по весні винбарь перекидати.
Рольник, -ка́, м. = рільник. Вже був з його добрий погонич або й рільник.
Травити, -влю́, -виш, гл.
1) Варить, переварить (пищу).
2) Тратить, терять. У козака так но жити, день за днем на тім травити, щоб співати, танцювати, дівчатонька ціловати.
