Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волеваха, -хи, м. Родъ цапли. Радом. у.
Заги́бно нар. Гибельно, губительно. Загибно робити в заводі. Н. Вол. у.
Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зго́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. зго́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Соглашаться, согласиться. «Сідай з нами!» — І той згодивсь — сів та й полетіли. Рудч. Ск. II. 81. А я хлопець гарний був, до жінки згодився. Чуб. V. 655. 2) Уговариваться, уговориться, условиться. 3) Мириться, помириться, жить въ мирѣ, согласіи. Невістки якось між собою добренько згоджаються, а се в нас рідко бува, щоб мирились. Г. Барв. 410. 4) Пригодиться. Чуб. V. 934. Не плюй у колодязь: згодиться води напиться. Ном. № 4478.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь. Левч. 36.
Перестерігати, -га́ю, -єш, сов. в. перестерегти, -режу, -же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь.
Показуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. показатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Показываться, показаться, появляться, появиться. Вона його як хвицне! так, що йому і свічки у очах показались. Рудч. Ск. І. 7. Бач, мабуть злякався, що не показався. Шевч. 290. 2) Казаться, показаться. Драг. 43. Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови. Грин. І. 46.
Прямуватися, -муюся, -єшся, гл. Направляться. О. 1862. II. 30. До пекла напростець прямуйся. Котл. Ен. ІІ. 38.
Убільшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. убільшитися, -шуся, -шишся, гл. Увеличиваться, увеличиться.
Щент Въ выраженіи: до щенту. До тла, до корня, совершенно. Дерезу до щенту викорчував, бо так росплодилась, що пів города запаскудила.