Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бутніти, -нію, -єш, гл. Вздуваться. Повінь все гірше бутик. Федьк. І. 91.
Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ. О. 1861. IX. 191.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus. Каневск. у.
Жовто́брюшок, -шка, м. Ум. отъ жовтобрюх.
Ложи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Ложиться. Білу постіль стелила, сама ся спати дожила. Чуб. V. 98.
Намо́ва, -ви, ж. 1) Наущеніе, внушеніе, подговоръ, подстрекательство. То намова доконче була, бо він сам не годен те зробити. Камен. у. з намо́ви. По наущенію. 2) Уговоръ, соглашеніе. У нас з ним була намова спалить того за те, що обіжав. Екатер. г. Ум. намо́вонька. Я тебе любив не з людської намовоньки. Гол. І. 271.
Нехарність, -ности, ж. Неопрятность, неряшливость, грязь. Желех.
Ревень, -ню, м. Раст. Rheum.
Розбідкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться слишкомъ бѣднымъ, начать бѣдниться.
Рядна, -ної, ж. Условіе, договоръ. На корогвах уговір-рядну писали. Дума.