Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вислюга, -ги, м. Повѣса. Мл. л. сб.
Знімчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечить. Желех.
Кулешня, -ні, ж. = коле́шня. Ой вийшов я д горі, д горі та й став за кулешнев. Гол. II. 360.
Млинськи́й, -а́, -е́ Мельничный. Гол.
Обгубитися, -блю́ся, -бишся, гл. Растерять все. На дорозі я зовсім обгубився. Зміев. у.
Обідити Cм. обіжати.
Постаритися, -ріюся, -єшся, гл. Состарѣться. Обоє постарились. Єв. Л. І. 7.
Приджиджулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Сим. 182.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Ном. № 2315. Сей народ устами мене шанує. Св. Мр. VII. 6. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. Ном. № 11603. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. Федьк. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. К. Досв. 118. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Гол. І. 19. Шкода ж моїх красних усток. Гол. І. 294.