Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богобоящий, -а, -е. = Богобійний. Які люде стали не богобоящі: у великий піст п'ють. Лебед. у. Буде зверху хороше убрання, а душа буде негарна, не богобояща. О. 1862. VIII. 29.
Гданськ, -ка, м. Данцигъ (городъ).
Гильнитися, -нюся, -нишся, гл. О волкахъ: бѣгать стаями въ періодъ течки. Желех.
Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Шевч. 131. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі? Шевч. 40. 2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Федьк. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Грин. III. 565. Ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами. Чуб.
Обхідчатий, -а, -е. Неогороженный (о зданіи).
Пагілля, -ля, с. Тоненькія вѣточки.  
Причаїтися, юся, -їшся, гл. Притаиться. Желех.
Талажчаник, -ка, м. Раст. Salix viminalis L. Анн. 311.
Цеховий, -а, -е. Цеховой. Підіймаються козаки, цехові і чернь. Стор. МПр. 89.
Шквара, -ри, ж. 1) Зной. Cм. сквар. 2) = шкварка? Приїздить чорт, а він і давай проситись: «Одпусти, каже, мене (з пекла), а за службу дай мені мішок тії шквари, що у казанах (де грішники) шквариться». Мнж. 55.