Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Возвращаться, возвратиться, воротиться. Вернітеся, літа мої, хоч до мене в гості. Не вернемось, не вернемось, не знаєм до кого. Мет. 106. Щоб ти туди не дійшов і назад не вернувся. Ном. № 3676. 2) вернеться світ кому. Голова у кого кружится. Лежать наша Тетяна, вернеться їй світ. Г. Барв. 537.
Ґа́вра, -ри, ж. 1) Зимняя берлога медвѣдя. Виглянув, як медвідь з ґаври. Фр. Др. 160. 2) Пасть. Желех. Роспусти́ти ґа́вру = Ґа́врати. Ото роспустив ґавру. Вх. Зн. 13.
Зачвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Забрести.
Колішня, -ні́, ж. Двухколесный передокъ плуга. Чуб. 7. 398, 399.
Неохота, -ти, ж. Неохота, нежеланіе. Яким з більшою неохотою одвітував йому. Левиц. І.
Нікуди 2 нар. Никуда.
Обкілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлать, забрать стѣну вертикально поставленными жердями, сдѣлать стѣну изъ такихъ жердей. Камен. у.
Подовшати, -шаю, -єш, гл. Удлиниться, сдѣлаться длиннѣе.
Пообкутувати, -тую, -єш, гл. Окутать (во множествѣ). Мороз великий, треба добре глечики пообкутувати, а то позамерзає молоко, поки донесу. Черниг. г.
Скиндячка, -ки, ж. = скиндяк. Пов'яжу на голову червону скиндячку. Кв.