Долега́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Донимать, досаждать. Cм. долітати. 2) Настаивать, упирать на. Дак старий же долегав на те, щоб мерщій одружити сана.
Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.
Полурізка, -ки, ж. Четверть загона (загонъ = 5—6 десят.).
Потаковник, -ка, м. = потакач.
Пошкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросить палку шкопирта. Cм. шкопирта, нар.
Слухм'я́ний, -а, -е. = Слухня́ний. Микола.... роботящий, слухмяний.
Спуховисто нар. = спухово. «Ви ж, хлопці, навозіть льоду так, щоб і зверх ями було». — А звісно, так. Треба наложить його спуховисто.
Стрижай, -жая, м. = стрижій 2. Стригти (вівці) приходять стрижаї з слобід.
Талій, -лія, м. Раст. Triticum dasyanthum Ledeb.
Хроп! меж., выражающее ударъ, бросаніе со звукомъ, разбиваніе. Де взявся Мартин, — хроп бідою об тин.