Гамірка, -ки, ж. Низкая деревянная ручка въ большой пилѣ, которой распиливаютъ дерево на доски.
Давні́ш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів».
Звалови́тий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный. Зваловитий кінь.
Колотниця, -ці, ж. Сварливая женщина, заводящая ссоры.
Пліт, плота, и пло́ту, м. Плетень, изгородь, сплетенная изъ хворосту; у гуцуловъ изъ горизонтально лежащихъ жердей (ворини), концы которыхъ ущемлены между двумя рядомъ стоящими тонкими и высокими столбами (кілє), верхніе концы которыхъ стянуты сплетеннымъ изъ тонкаго древеснаго ствола кольцомъ (гужва, гуже́вка); нижняя жердь (ворина) для предохраненія отъ гніенія лежитъ на камняхъ, называемыхъ підніжки. пліт вічний. Огорожа сложенная изъ камней. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Копитан хоть і подивиться на чоловіка, то неначе собака крізь пліт. Низом, низом по-під плоти, в коноплях сховався.
Сверготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Чирикать. Попід стріху горобчики сверготять.
Скликанець, -нця, м. Призывной колоколъ, небольшой колоколъ на колокольнѣ. Ум. скликанчик. Ось уже до божого дому скликанчик кличе. Перше бовкне у скликанчик, а далі в другий, потім у підстарший та в старший та й во всі разом.
Трепіток, -тка, м. Трепещущій. Сестриці дайте вінок трепіток.... ней ся трепоче, на кого хоче.
Уковзати Cм. уковзувати.
Церькати, -каю, -єш, гл. = циркати.
