Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурковка, -ки, ж. Мостовая; шоссе. Одесс. у.
Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. О. 1862. IV. 35. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули. Н. п.
Мути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Смущаться; волноваться. Отсе не где Катря! — мутиться мати: хто ж мене оплаче? МВ. ІІ. 197.
Позасинювати, -нюю, -єш, гл. Слишкомъ насинить бѣлье. Позасинювала сорочки, аж глянути гидко. Васильк. у.
Позатикуватися, -куюся, -єшся, гл. Утыкать, украсить себѣ голову цвѣтами. Бувало, позатикуємося квітками. Богод. у.
Помістити, -ся. Cм. поміщати, -ся.
Слухач, -ча, м. Слушатель. Ком. Р. ІІ. 68. Г. Барв. 304. Щог. Сл. 94. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.
Убувати, -ва́ю, -єш, сов. в. убу́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Обувать, обуть, надѣвать, вадѣть обувь. Чоботи помию — не вбує: ой вона багато гордує. Мет. 264. В постоли вбути. Ном. № 3093. 2) сов. в. убути, буду, деш. Убывать, убыть. Вода не вбула. Я хочу.... щоб цілий рік (гроші) не убували. Рудч. Ск. І. 65.
Уломитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Отломаться. 2) Сломаться. Я на неї задивився — віз мені уломився. Н. п. Вісь йому вломилась Г. Барв. 177.
Харьківщина, -ни, ж. Харьковская губернія. Шейк.