Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напосудити

Напосу́дити, -джу, -диш, гл. Настроить, наладить, приготовить, направить. Я вже тобі напосудила, сідай да тчи. Канев. у. Напосудив млина таки як треба, а вітру немає. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОСУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОСУДИТИ"
Бенкет, бенькет, -ту, м. 1) Пиръ, пиршество, банкетъ. Рудч. Ск. II. 102. Шевч. 8. Одно одного на здоров'я питає, одно одного на бенкет зазиває. Н. п. На хліб, на сіль, на бенкет зазивали. Н. п. Що день бенькети, мов весілля. Котл. Ен. І. 24. 2) соб. Пирующіе. В корчму іде — вигукує, додому йде, — бенкет веде. Грин. III. 381. Ум. бенкеток. К. Дз. 118.
Ґарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Пазовать, дѣлать пазы. Подольск. г. 2) = Ґерувати. Лубен. у. Мирг. у.
За́став, -ву, м. 1) = заставка 2. Грин. І. 25. 2) = застава 1. Будь, братчику, ласкав, лишаєм ті застав: коника вороного, Іваня молодого. О. 1862. IV. 32.
Ночувати, -чую, -єш, гл. 1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. Мет. 2. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе). О. 1862. V. 84. 2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. Уже Василь одкинувсь од Марини, — ночує з Галькою. Полт. г.
Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный. 2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Підвалина, -ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Чуб. VII. 376, 380. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. К. Іов. 56. 2) Часть ступы. Cм. ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Мпж. 61. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати. Мнж. 140.
Прибіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. прибра́тися, -беруся, -решся, гл. Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. В голубий жупан приберися. Макс. Що як прийде суботонька, я змиюся й росчешуся, а в неділю приберуся. Мет. 76.  
Рох! меж., выраж. хрюканье свиньи. Тільки й чути: рох, рох!
Шкарка, -ки, ж. = щілина. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОСУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.