Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ба́бити, -блю, -биш, гл. Быть повивальной бабкой, принимать дѣтей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. І. 77.
Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Греб. 361. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. МВ. І. 14. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. ЗЮЗО. I. 119. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. КС. 1898. VII. 46. 4) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10. Ум. Дзвіно́чок.
Миша́р, -ря́, м. Мѣсто заросшее сорной травой.
Помовити, -влю, -виш, гл. Поговорить.
Поперекручувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и перекрутити, но во множествѣ. Коли треба було скарати автора за те, що він поперекручував історію так, як її й досі перекручують, то скарати хиба реготом. К. ХП. 34.
Поперецінювати, -нюю, -єш, гл. То-же, что и перецінити, но во множествѣ.
Потерпіти, -плю, -пиш, гл. Потерпѣть нѣкоторое время. Поживемо ще, потерпимо ще за гріхи наші на сім світі. Кв.
Розшукати, -ся. Cм. розшукувати, -ся.
Столини, -лин, ж. мн. = столинє. Вх. Уг. 269.
Утолочувати, -чую, -єш, сов. в. утолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать, утаптывать, утоптать. Коні втолочили траву.