Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відв'Язати, -ся. Cм. відв'язувати, -ся.
Відмінний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ. Почнеш ік Волині зближатися, зараз постережеш, що пішла перед тобою одмінна од нашої сторона. К. (О. 1861. II. 233).
Ґіб, -ба, м. пт. сорокопутъ, Lanius. Вх. Лем. 407.
Джермели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Очищать рану животныхъ отъ червей посредствомъ джермел.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Ма́тонька, -ки, ж. Ум. отъ мати.
Проминати, -наю, -єш, сов. в. проминути, -ну, -неш, гл. 1) Проходить, пройти мимо, миновать. Не по правді, мій милий, зо мною живеш, що проминаєш мої ворітонька, до иншої йдеш. Чуб. V. 180. 2) Пропускать, пропустить. — А чому ж ти тут квіточки не нашила? — Не вгледіла, та й проминула. Я ось завернусь та нашию. Черниг. г.
Стогодній, -я, -є. Столѣтній. Згорбивсь, згнітивсь, мов дід стогодній. О. 1862. IV. 90.
Угайство, -ва, с. = угайка. Оце нам угайство тіки, це б дома що вробив, а то сиди отутенька, дожидайсь старшини. Черн. г.
Халупчина, -ни, ж. = халупина. Шейк. Ум. халупчи́нка.