Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Батіночко, -ка, м. = батенько. Батіночку рідненький, матіночко, моя голубочко! рятуйте! Кв.
Гучо́к, -чка́, м. 1) Загонщикъ при облавѣ. Левч. 135. 2) Игрушка: волчокъ. 3) Особаго рода игрушка изъ кости. 4) = Гупало 2. Вх. Пч. II 8. 5) Насѣк. = Бурчало. Вх. Пч. I. 7. Cм. Гук 3. знач. и слѣд.
Защедрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пропѣть щедрівку. А я тобі защедрую. Чуб. III. 456.
Натовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Натолочь. 2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче. Чуб. V. 638.
Повідьміти, -мі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣдьмой.
Подив, -ву, м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають. Ном. № 8985.
Скарбниця, -ці, ж. Денежный сундукъ, касса, казнохранилище. К. ЦН. 237. К. ЧР. 427. До мене пишуть про царську корону, що ніби в князя Василя в скарбниці лежить-блищить на золотій полиці і сяєвом підземний склеп сповняє. К. ЦН. 249.
Троїстий, -а, -е. Тройственный. Носителі троїстої корони. К. ЦН. 273. троїсті музики. Оркестръ, состоящій изъ трехъ музыкальныхъ инструментовъ: скрипки, бубна и цимбалъ. Чуб. VII. 450. Та куплю я, мамо, черевики, та найму я троїсті музики. Шевч.
Урвипола, -ли, м. = урвиголова. Вх. Зн. 73.
Шпара, -ри, ж. 1) Щель, пазъ, трещина. Сам. 129. 2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. Аж шпари зайшли — такий мороз. Ном. № 634. Шпари одійшли. Прекратилась боль въ пальцахъ отъ мороза, а переносно — прекратился чей либо страхъ или вообще стѣсненное состояніе. Лист той хвата, з сміхом чита, бо одійшли шпари. КС. 1882. XII. 625. Гарасько тут оледенів і спершу не сказав ні слова, язик отерп, замерла мова, мов камінь сердечко нагнів, а страх і спутав, і зв'язав. Як одійшли ж потроху шпари.... здихнув він тяжко і казав. Мкр. Г. 25. Ум. шпарка, шпарочка.