Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напозичатися

Напозича́тися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОЗИЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОЗИЧАТИСЯ"
Біднівство, -ва, с. Бѣдная семья, бѣдное хозяйство. З біднівства (приймак) пристав. Фр. Пр. 55.
Доверши́ти Cм. Довіршувати.
Домо́щувати, -щую, -єш, сов. в. домости́ти, -щу́, -стиш, гл. Домащивать, домостить.
Журави́на, -ни, ж. 1) = журавель 2. 2) = журавлина. ЗЮЗО. І. 130. Ум. журавиночка. Я не царівна ке королівни: батькова дочка як ягодочка, матчина дочка журавиночка. Чуб. ІІІ. 396.
Зверхду́ба, -ба, м. Названіе сказочнаго богатыря, жившаго на деревьяхъ. Грин. II. 344, 345.
Мла́чка, -ки, ж. Ум. отъ млака.
Муса́к, -ка́, м. Кусокъ выточенной стали, которымъ косецъ выравниваетъ остріе косы. Шух. І. 169.
Полюштатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться жидкой грязью. Вх. Лем. 453.
Пошарпушки, -шок, ж. мн. Тормошенье, дерганіе туда и сюда. Багацьке побігашок і пошарпушок треба йому було спожити. МВ. ІІІ. 80.
Хотітися, хо́четься, гл. безл. Хотѣться. Тяжко жить на світі, а хочеться жить. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОЗИЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.