Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бзік, -ка, м. = бузина. Вх. Лем. 391.
Відхарамаркати, -каю, -єш, гл. Быстро и невнятно прочесть. Піп щось відхарамаркав, та ніхто не розібрав.
Гробокопа́тель, -ля, м. = Гробокоп. Гробокопателі в селі волочуть трупи ланцюгами. Шевч. 545.
Досо́вдатися, -даюся, -єшся, гл. = досовкатися.
Захво́ськати, -каю, -єш, гл. = захвойдати. Ото захвоськала як рукав.
Киндяк, -ка́, м. Лента? Родъ матеріи? Въ Думѣ про С. Кишку употреблено, повидимому, въ значеніи флага: Ой із города, із Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана, — гарматами арештована. АД. І. 208. (Паювали) златосині киндяки на козаки, златоглави на отамани. АД. І. 219. кинути. Cм. кидати.
Кривитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Искривляться. Чобіт привиться. 2) Кривиться, дѣлать гримасу. Матері, батьки кривились. Мкр. Н. 35. Хто п'є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться. Ном. № 11493.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Рябок, -бка, м. 1) Рябчикъ. 2) Веснушка. Чуб. І. 59.  
Шморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Дергаться (о веревкѣ, напр.).