Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горо́дчик, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Ли́хва, -ви, ж. Процентъ, ростъ, прибыль. Позичив на лихву у жида три карбованці. Камен. у. Хто, грошима запомігши, лихви не приймає, — оттакий ніколи в світі смутку не дізнає. К. Псал. 29.
Опалий, -а, -е. Опавшій.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать. Канев. у.
Покороткуватий, -а, -е. = покороткий. Старенька дерга покороткувата. Мир. Пов. II. 56.
Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці. Вх. Зн. 52.
Урвант, -та, м. = вірвант. Рудч. Чп. 250.
Утиця, -ці, ж. = утка. Мет. 296. Летить чотирі ущиці. Чуб. II. 244.  
Хутра, -ри, ж. Внутренняя обмазка печи.
Цитринка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цитрина. 2) Раст. Colliar rhamni. Вх. Пч. І. 5.