Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біблиця, -ці, бібля, -лі, ж. Родъ рыбы. Кіев. Ум. бібличка.
Джу́лий, -а, -е. Безухій. Джулі вівці. О. 1862. V. Кух. 37.
Запха́ти, -ся. Cм. запихати, -ся.
Кивання, -ня, с. Киваніе. Кивання головою за кожним поклоном. Левиц. І. (Правда, 1868. 557).
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. Камен. у. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Гол. Од. 73. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Рк. Макс. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Оскомистий, -а, -е. Производящій оскомину. Борщ кислий, оскомистий, чортзна колишній. ЗОЮР. І. 217.
Потаскати, -ка́ю, -єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Мнж. 30. Із бою потаскали в стан. Котл. Ен.
Пристерігати, -та́ю, -єш, сов. в. пристерегти, -режу, -жеш, гл. 1) Подкарауливать, подкараулить. Я таки пристережу, хто мої дині переводить. Рудч. Ск. II. 10. Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли питалась. МВ. (О. 1862. III. 70). 2) Подмѣчать, подмѣтить. Я пристерігаю по йому давно. Черк. у.
Слухатися, -хаюся, -єшся, гл. Слушаться, быть послушнымъ. Не будеш слухаться, то нічого не поможеться. Рудч. Ск. II. 118.
Стидов'я, -в'я, с. = стидовище. Оце дожилися! сказано, стидовя людське, та й годі! ні з чого паски спекти. Лубен. у.