Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Віно, -на, с. Приданое. З віком дівці не сидіти. Старости відказують: «Нам тільки душу саму треба, а віна ніякого».
Запі́нити, -ню, -ниш, гл. Покрыть пѣной.
Клаптош, -ша, м. Складной ножъ. Порізав клаптошом.
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
Повіддавати, -даю, -єш, гл. Отдать (во множествѣ).
Позагівляти, -ля́ємо, -єте, гл. Заговѣться (о многихъ).
Поморгати, -га́ю, -єш, гл. Помигать. Штирі хлопці варти дали, на соцького поморгали.
Тічки, -чок, ж. мн. Телѣга безъ полудрабків, задняя часть отъ передней отодвинута, — для перевозки длинныхъ бревенъ.
Шкорба, -би, ж. Старая изсохшая, сморщенная женщина. Люборацька за п'ять літ з гожої молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що як би не шкура, то й кістки розсипались би.