Баркан, -на, м. Досчатый заборъ, то-же, что и паркан. Золотий сад і золотим барканом обгорожений. З одного боку двора коло баркана росли рядомъ тополі. Ум. баркинчик. Ув. барканище.
Вітровина, -ни, ж. Раковина на деревѣ (болѣзнь коры древесной). Бачите, які у осокора вітровини скрізь та япини; де вітровина, там у середині сухий та пухкий.
За́зуб, -ба, м. 1) Зазубрина, зарубка. 281. 2) Родъ ловушки для лисиць. Cм. пасть.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому.
Ли́стик, -ка, м. Ум. отъ лист.
Невтомний, -а, -е. Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний.
Обджеркати, -каю, -єш, гл. = обскубти. На батькові чисто чуб обджеркали, шо не зосталось і одної волосини — до решти обірвали.
Посовиніти, -ні́ю, -єш, гл. Побыть въ полубезсознательномъ состояніи, въ опьяненіи. Сидить Петро дуже п'яний, держить у руці десятку, а Іван як ухопить її та й хода. — Що ж йому на те Петро сказав? — Аж нічогісінько: посидів ще трохи, посовинів-посовинів та й пішов собі з шинку.
Стрібувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Хлопцеві дуже сі подобало, як коваль зелізо кує, та й каже: «Тату, а ну й я стрібую». Що би його запитали, і що знає, стрібували.
Хламіття, -тя, с. Тряпье, лохмотья. Хламіття позбірай, от буде дощ.