Бусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Басурманиться.
Відпрядати, -даю, -єш, сов. в. відпрясти, -пряду, -деш, гл. Прясть въ отплату за что, отрабатывать, отработать пряденіемъ. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Хто мені буде чужі мітки одпрядать?
Злобителька, -ки, ж. Недоброжелательница.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Ли́шки I, -ків, мн. Раст. Trifolium repens.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Перестання, -ня, с. = перестан. Добре учеляпився дощ, — нема йому перестання.
Пообсаджувати, -джую, -єш, гл. Обсадить (во множествѣ).
Почовгати, -гаю, -єш, гл. Пошаркать, потереть (ногами).
Шануватися, -нуюся, -єшся, гл. Вести себя хорошо, уважать себя. Хто шанується, і люде того шанувать будуть. Чому не Маруся, аби шанувалась.