Випасати, -са́ю, -єш, сов. в. випасти, -су, -сеш, гл.
1) Выпасать, выпасти.
2) Пасть, напасть. Пішли вівці в полонинку писаною колією: а хто вас йметь випасати, як я ся оженю? Імуть они ся сами пасти, сами випасати.
Гвіздок, -дка, м.
1) Гвоздь.
2) = гак 2. Ум. гвіздочок.
Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы.
Місце́во нар. Мѣстно.
Поменшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. поменши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться. Служба (салдатам) на год поменшилася.
Постіль, -те́лі, ж. Постель. Мене мати не давала, щоб я тобі постіль слала. Постіль білу стала слати, нема з ким розмовляти. Ум. постілька, постіленька, постілечка, постілонька, постілочка.
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Ув. пристрітище.
Троха 2 нар. = тро́хи. За царя Гороха, як було людей троха. Ум. тро́шка, тро́шечка.
Челядинський, -а, -е. Женскій.