Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Билисько, -ка, с. Мѣсто, заросшее травой, стеблями растеній. Приїдь, приїдь, Кострубоньку! Стану з тобов до шлюбоньку на травнику-билиську і в подертім сірачиську. Pauli. І. 22.
Буковий, -а, -е. Буковый. ЕЗ. V. 229. Ліс буковий. Шух. І. 177. На водах, на Іорданських, пливе листок буковенний. Чуб. ІІІ. 459. Скажи зробити буковую труну. Чуб. V. 631.
Виїхати Cм. виїздити.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій. О. 1861, XI. Св. 44.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у.
Пасисто нар. Полосами. Висипав мак пасисто.
Потреба, -би, ж. 1) Надобность, потребность, необходимость, нужда. Викочує старий Грива той віз тепер на иншую потребу. К. (ЗОЮР. II. 202). Про його потребу я дав йому. Н. Вол. у. Вже яка потреба, — ні до кого не іду, — вона зарятує. Г. Барв. 187. 2) Дѣло, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала. Дума.
Похорошуватися, -шуюся, -єшся, гл. Красоваться, охорашиваться.
Стогін, гону, м. Стонъ.
Укручувати, -чую, -єш, сов. в. укрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Ввинчивать, ввинтить. 2) Вматывать, вмотать, заматывать. замотать; обвязывать, обвязать. Прив'язав його плечима до того стовпа. Добре, вкрутив його. Грин. II. 3. Та як укрутив у хвіст руку, — давай міряти. Рудч. Ск. І. 3. 3) Отрывать, оторвать. укрутити но́са, хвоста. Спить спѣсь. Ном. № 4174. 4) Впутывать, впутать (въ дѣло).