Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління.
Визір Ii, -ра, м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних.
Виростати, -таю, -єш, сов. в. вирости, -сту, -теш, гл. Выростать, вырости. Борода виросла, та ума не винесла. Буває, що і на полі рожа виростає.
Грабува́ння, -ня, с. 1) Грабежъ. 2) Взятіе движимости за долги. 3) Взысканіе податей.
Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. . 3) Лука въ сѣдлѣ. Cм. облук.
Недоля, -лі Злополучіе, бѣда. Його жінка кляла-проклинала: «Бодай тебе, козаче сіромахо, побило в чистому полі три недолі: перша недоля — щоб під тобою добрий кінь пристав, друга недоля — щоб ти козаків не догнав, третя недоля — щоб тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили». . Недолю співаю козацького краю. Ум. недоленька, недо́лечка.
Осоружний, -а, -е. Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли... вони мені осоружні.
Погривина, -ни, ж. Комли высоко скошенной травы. Щоб добре косили да погривин не пускали.
Уторік нар. = торік. А!... ви знов у горох!... як уторік.
Холодна, -но́ї, ж. Помѣщеніе для арестованным, при полицейскомъ участкѣ, при волостныхъ судахъ и пр. От його привезли, да й у холодну.