Закла́дщини, -щин, ж. мн. = закладини.
Знущання, -ня, с. Издѣвательство.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница.
Мужи́чка, -ки, ж. Крестьянка, мужичка. Де таки сьому статись, щоб пан та взяв мужичку?
Напру́джувати, -джую, -єш, сов. в. напру́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) = напружувати. Напрудив свої сили. 2) Напускать, напустить (о блохахъ).
Полонка, -ки, ж. = ополонка. Сам же я ту полонку рубав, коня напував.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Припинка, -ки, ж. = припин. Ледача шкапа скрізь припинки має.
Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл.
1) Выминать, вымять, измять, умять.
2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Лев уминав за сніданням ягня. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав.
Храбруватися, -руюся, -єшся, гл. = храбрувати. Ентел там сильно храбрувався.