Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Виштирити, -рю, -риш, гл. Выпроводить, выгнать. Я таки його виштирила з хати. Лебед. у.
Дев'ятотисина, -ни, ж. = Дев'ятосельник. Лв. 97.
До́кіль, докіля нар. = доки. Дещо. 119. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати. Чуб. V. 549.
Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує. Харьк.
Запалахкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. Рудан. І. 43. І в очах стома́ свічками запалахкотіло. Рудан. І. 77.
Кітчий, -а, -е. = кошечий. Вх. Уг. 244. кітче молоко́. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 244. Кітча сова. Вх. Лем. 425.
Клектання, -ня, с. = клекіт 2. Орлине чути здалеку клектання. К. МБ. II. 134.  
Ошахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = ошахрати.
Пупник, -ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 459.