Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичитися, -чуся, -чишся, гл. О коровѣ: имѣть случку. Гарно бичитися, та погано телитися. Ком. ІІ. № 446.
Бовтнути, -ну, -неш, гл. 1) Бултыхнуть, упасть въ воду. Левиц. І. 195. Бовтнув, як дурень у воду. Посл. Вона так і бовтнула в гарячу смолу. ЗОЮР. І. 308. Бовтнуло би тобов у безодню! (Брань). Фр. Пр. 63. 2) Болтнуть. Язиком бовтне та не доведе, а по спині є. Ном. № 1122. От і бовтнув чорзнати що! Н. Вол. у.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Н. п.
Коминок, -нка, м. 1) Ум. отъ ко́мин 1 и 2. 2) Цилиндръ въ ружьѣ, куда накладывается пистонъ. Уман. у. Шух. І. 229.
Підстирити, -рю, -риш, гл. підсти́рила й мене стира! Дернула и меня нелегкая.
Попереповняти, -няю, -єш, гл. Переполнить (во множествѣ).
Розставання, -ня, с. Разставаніе, разлука. Cм. розстання. Цілуючись по братерський на розставанні. Левиц. І. 463. Невимовна мука — із милим розлука, розставання — серця розривання. К. Досв. 128.
Росп'ястиCм. роспинати.
Сівачка, -ки, ж. Сѣялка.
Шевцівна, -ни, ж. Дочь сапожника. Желех.