Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гибіти, -бію, -єш, гл. Хирѣть, болѣть, страдать отъ недостатка чего-либо. Гибіла, гибіла моя ненька, поки і зовсім лягла. Переясл. у. Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися добре.
Док Cм. доки.
Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). Грин. І. 253. 2) Начинать откармливать.
Очиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Поселиться на чьей либо землѣ на чиншевомъ правѣ. Очиншувались — тепер день і ніч кленуть свій дурний розум. О. 1862. IV. 105.
Пальонка, -ки, ж. = паленка. Пальонки кубком підкрепився. Котл. Ен. V. 50.
Пишноцвіт, -ту, м. Роскошный цвѣтокъ. Пишноцвіти зісхли й помарніли. Млак. 13.
Потоляти, -ля́ю, -єш, гл. Потворствовать.  
Троянда, -диж. Роза, Rosa centifolia L. ЗЮЗО. І. 134. L. Мкр. Г. 69. Ум. трояндочкаРости, рости, трояндочко, не хилися. Мил. 145.
Черевко, -ка, с. Ум. отъ черево.
Чортіянів, -нова, -ве = чортів. Бабій чортіянів! КС. 1883. IX. 216.