Заму́лити I, -лю, -лиш, гл. = замуляти.
Змітка, -ки, ж. Кобыла, у которой постоянно бываютъ выкидыши.
Незбожно нар. Безбожно.
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл.
1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував.
3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали.
Полох 2 меж. Выражаетъ испугъ, также удары сердца съ испуга. Серце у мене тільки полох-полох, та й замліло.
Попантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Посторожить.
Присилування, -ня, с. Принужденіе. Правда,
Руків'я, -в'я, с. Рукоятка, — напр. у креста, хоругви.
Січень, -чня, м. Январь.
Табин, -ну, м. Шелковая плотная матерія.
