Бездільник, -ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный.
Бекатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Тащиться, съ трудомъ идти. Верстов десять ішли — бекались, бекались.
2) Таскаться. Скільки не бекається, бач, у чужих селах, — а п'яний не буде.
Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Випліскувати, -кую, -єш, сов. в. виплескати, -каю, -єш, одн. в. виплеснути, -ну, -неш, гл. 1) Выплескивать, выплескать, выплеснуть, вылить (жидкость). Не випліскуй води по дурному! Хто випив?... Ніхто. Василь на мене виплескав, як я зомліла. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: Оттак наші вибрикуйте. 2) Только сов. и несов. в. О хлѣбѣ: дѣлать, сдѣлать изъ тѣста ковригу хлѣба, перебрасывая ее въ рукахъ и хлопая по тѣсту ладонью. Перш виплещи добре хліб, а тоді вже і в піч сажай.
Жни́ця, -ці, ж. = жнія. Ум. жни́чка.
Завсігда́ нар. = завсіди́. Зевсегда будемо укупі. Невіра завсігда невіра.
Професор, -ра, м. Профессоръ. Дашкович швидко піднявся між професорами своїми лекціями.
Розщипувати, -пую, -єш, сов. в. розщипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Разщипывать, разщипать. Став розщипувати вареник. Розщипали на дрібні кавалки.
Треножити, -жу, -жиш, гл. Спутать три ноги веревкой (у коня). Щоб не втікла коняка, треба її трепожити.
Шлия, шлиї, ж. = шлея.