404 error!

Ба́лухи, -хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6.

Барда, -ди, ж. 1) Краюха хлѣба. Шейк. 2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Шух. І. 87. Казала йому хату ставити без барди і сокири. Чуб. V. 819. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Федьк. ІІІ. 168. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука. Федьк. І. 97.

Ми мѣст. Мы.

Мизеря́ка, -ки, ж. Мелкія вещи? Хламъ? Бере сакви, висипає з них мизеряку, знаходить гроші в торбинці. О. 1861. XI. Кух. 39.

Обрізанець, -нця, м. Серебряный рубль, обрѣзанный съ цѣлью украсть серебра. Карбованці — не жидівські обрізанці, а повні. Сим. 84.

Остиглувати, -лую, -єш, гл. Остановить для отдыха (скотъ). Чередники остиглували скотину біля річки. Зміев. у.

Потеруха, -хи, ж. 1) = потерть. Кіев. Подольск. Волын, гг. 2) Сифилисъ. Шух. І. 45. Ум. потерушка, потерушечка. Грин. III. 462. Хоч і риба потерушка, та хороша юшка. Ном. № 13843.

Ступа 1, -пи, ж. 1) Ступка, толчея. Носиться, як дурень з ступою. Ном. 2) — ножана. Ножная толчея. Сим. 139. Тоже: — ножіна. Состоять изъ колоди съ ємою (ямою), на колоду, подъ прямымъ угломъ къ ней, положены концы двухъ параллельныхъ брусковъ — підвалин, противоположные концы которыхъ опираются на ножки — лабки́ и соединены попругою — деревян. перекладиной; рычагъ, клюпач, опирается на вдѣланный въ него вал, лежащій концами на підвалинах; одинъ конецъ клюпача находится подъ попругою, на другомъ у него тяжелый песть — клюпа, обитый листовымъ желѣзомъ — постолом и падающій въ єму; стоящій на рычагѣ работникъ держится за подставку, ручник въ видѣ букви п, опирающейся ножками на підвалини. Шух. І. 162. 3) — походюча, прохідна. Также толчея слѣд. устройства: коло́да съ ямою, выложенной листовымъ желѣзомъ (постолом), по обѣимъ сторонамъ ямы въ колоді два столба (стовпи), соединенныхъ двумя толстыми досками вверху и посреди — правило вишнє и нижнє; стовпи и правила вмѣстѣ называются єрем; надъ ямою въ правилах отверстія, сквозь которыя проходитъ четырехгранный пестъ — макогін, вверху имѣющій утолщеніе — го́лову, а внизу обитымъ желѣзомъ концемъ входящій въ єму; въ пестѣ внизу колышекъ — клюк, къ которому привязанъ шнур, идущій вверхъ, переброшенный черезъ прикрѣпленный къ верхнему правилу блокъ (жєбки) и затѣмъ спускающійся внизъ къ подали, называемой ступатень, укрѣпленной въ підножях съ лабками (ножками); нажатіе ступатня поднимаетъ пестъ. Шух. I. 162. правила наз. еще раме́на. Шух. I. 104. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. 5) Толчея въ сукновальнѣ. Вас. 172. Также сама сукновальня. Мик. 481; тоже: ступа сукнєна. Шух. І. 113. 6) Часть ловушки для лисицъ. Cм. пасть. Шух. І. 236. Ум. ступка.

Судитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Судиться. З багатим не судися, а з дужим не борися. Ном. № 1099. 2) Совѣтоваться, обсуждать. Накинули на єї верьовку, зв'язали єї і судяться: шо їй зробити? Чуб. І. 199. 3) Предопредѣлиться, опредѣлиться, предназначиться. А я руда родилася, чорнявому судилася. Чуб. V. 199. Судилася злая доля, — мушу пропадати. Рудч. Чп. 180. Вона ж тобі, брате, дружиною не судилася. Мет. 80.

Халувати, -лую, -єш, гл. Сомнительное слово, поставленное повидимому вмѣсто марнувати въ слѣдующ. стихахъ пѣсни: Ой б'єш мене, не жайлуєш, літа мої ти халуєш. Чуб. V. 610.