Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безмін, -на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. безмінчик. Ув. безмінище, безміняка.
Доробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дороби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Додѣлывать, додѣлать. Ішов робить, доробляти, щоби дали вечеряти. Чуб. V. 1014. 2) Дорабатывать, доработать, доканчивать, докончить. Не ївши і дня, доробив. Мнж. 127.
Люци́пер, -ра, м. Люциферъ, дьяволъ. Шевч. 592. Чуб. І. 166. Пойде Ірод сам до аду люциперу на пораду. Чуб. III. 359.
Осінній, -я, -є. Осенній. Прийде ніч осінняя, ні з ким говорити. Чуб. V. 872.
Повистріпуватися, -пуюся, -єшся, гл. О ткани: обстрепаться (во многихъ мѣстахъ).
Позивальник, -ка, м. Истецъ, тяжущійся, ведущій процессъ. Полт.
Проплинути, -ну, -неш, гл. Проплыть.
Розування, -ня, с. розувати(-ся), -ваю(-ся), -єш(-ся), гл. = роззування, роззувати, -ся.
Утокмити, -млю, -миш, гл. 1) Устроить, пристроить. Насилу ми його втокмили (на службу). Екатер. у. 2) Устремить. На стелю очі утокмила. Мирг. у.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина. Угор.