Гданський, -а, -е. Данцигскій. Випили чарок по шість гданської горілки.
Головень I, -вні, ж. Большая голова. Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. Стар. вирш.
Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки.
Жебрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Пішов уже жебрувати.
Забахурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пуститься въ развратъ. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
Зако́ли, -лів, м. мн. Изломы. Видно було, що недавно гілку ту відломано: свіжі заколи.
Засмуча́ти, -ча́ю, -єш, засму́чувати, -чую, -єш, сов. в. засмути́ти, -чу́, -тиш, гл. Опечаливать, опечалить. Не тіш мої воріженьки, не засмучай мене. Не засмучуй мене тяжко. Вона ж його не звеселила, тілько гірше засмутила. Господь засмутив, Господь и потішить.
Несміляк, -ка, м. Несмѣлый человѣкъ.
Окоренок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі.
Прямуватися, -муюся, -єшся, гл. Направляться. До пекла напростець прямуйся.