Бучно нар. Роскошно, богато, шумно. Гучно, бучно, а в п'яти зімно. Бучно з проводом ховали попівну. Ум. бучненько.
Вертиголов, -ва, м., вертиголова, -ви, об. Тотъ, кто имѣетъ привычку крутить головой.
Витати, -таю, -єш, гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають.
Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька.
2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Ще не дуже після родин виходилась.
Злати́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Латинизировать. 2) Окатоличить. Златинена ляхва.
Колодач, -ча, м. Большой ножъ. Ножъ, носимый въ ножнахъ на поясѣ. Ум. колодачик.
Коренити, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Укоренять.
2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кого попало і корениш, і ганить.
Коршмонька, -ки, ж. Ум. отъ коршма.
Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный.
Схвасувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣшить отъ должности? Та його ото колись схвасували були, а оце упять настановили.