Відхвалюватися, -лююся, -єшся, гл. Грозиться. Cм. нахвалятися.
До́щечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дошка. 2) Инструментъ у ткачей: дощечка съ рукоятью и съ просверленными въ равныхъ разстояніяхъ отверстіями, сквозь которыя проходять нити при снованіи ихъ на снувалку.
Книш, -ша́, м.
1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Повна піч паляниць, посередині книш. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина.
2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ.
3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша.
4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Ум. книшик.
Наре́шті нар. Наконецъ. А нарешті піп Кирика кулаком у стіну: пішов геть з моєї хати, єретичий сину! Ой пив мед і горілку, ще й музики водив, а нарешті досталося, що в полиції сидів.
Порон, -на́, м. Паромъ. Коби човен, порон та весельце, пробував бим в тебе вечер, серце.
Постеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постелити, -лю́, -леш, гл. = постилати, послати. Мила постіль постелила. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвінку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілечку.
Почислити, -лю, -лиш, гл. Посчитать. Пан почислив і питає: кілько тобі плугів ше дати?
Ускромити Cм. ускромляти.
Черет, -ту, м. = очерет. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету.
Шелестіння, -ня, с. Шелесть, шумъ.
