Дручо́к, -чка, м. Ум. отъ друк.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Каштан, -на, м.
1) Каштанъ. Fagus castanea.
2) кінський каштан. Раст. Aesculus hippocastanum.
Монома́хия, -хиї, ж. Единоборство.
Набо́жник, -ка, м. Полотенце (вышитое или тканое съ узорами), надѣваемое, для украшенія, на иконы.
Позамокати, -каємо, -єте, гл. Замокнуть (во множествѣ).
Прискочити Cм. прискакувати.
Свиріпиця, -ці, ж. Раст. = свиріпа.
Чепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо играть. Музика чепеляє, да так, каже, нешпетно.
Шісдесят числ. Шестьдесятъ. Пішли в село гоней за шісдесят од Єрусалима.