Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бздун, -на, м. Часто испускающій вѣтры (Cм. бздо); говорятъ преимущественно о старикахъ. Старий бздун. Ув. бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можно. Кременч. у.
Глядка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Їден, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ном. № 4290., Ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю. Н. Вол. у.
Кутерногий, -а, -е. Хромой, косолапый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана Бога. Ном. № 8546.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... Г. Барв. 357. І слухав я, як мимрило щось тихо. К. Іов. 10.
Синюха, -хи, ж. Раст. Agaricus violaceus L. ЗЮЗО. І. 110.
Солов'їха, -хи, ж. Соловьиная самка. Прилетіла матінка солов'їха. Чуб. V. 935.
Співливий, -а, -е. = співучий. Які співливі баби. Черниг. г. Соловей инший удасться дуже співливий. Волч. у.
Тирвак, -ка, м. Камень, находимый на тирлі 4, — онъ имѣетъ крапинки желтыя, красныя и бѣлыя. Шух. I. 225.
Штих, -ха, м. 1) Острый конецъ, остріе. 2) Копье, пика. Грин. III. 597. Штихи у суходіл стромляли. АД. II. 19. 2) Стежокъ, стежка. Субітнім штихом шиє для поспіху. Ном. № 6657. 4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Мнж. 194. Стали копати, і не більше, як три штихи викопали. Драг. 62. 5) Як штихом докинуть. Очень близко. Ном. № 7748.