Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бур'Ян, -ну, м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. Н. п. Ум. бур'янець, бур'янчик. Чуб. V. 1034. Ув. бур'янюка.
Відсипати, -па́ю, -єш, сов. в. відсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Отсыпать, отсыпать, отмѣрять, отмѣрить что-либо сыпучее. Відсип і мені трохи борошна. Треба відсипати хліб у гамазею, що весною позичали. Зміев. у. 2) Отливать, отлить. Відсипала борщу в глечик.
Обжалуватися, -луюся, -єшся, гл. Нажаловаться, пожаловаться. Се, бачу, вони вам і обжалувались. Кв.
Піспатися, -плю́ся, -пишся, гл. = поснути. Уснув таки добре у неї, а тамті сі не піспали. Ез. V. 96.
Позрізувати, -зую, -єш, гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала. Грин. II. 86.
Поміняти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнять (во множествѣ). Він свої коні на ярмарку поміняв: гарні оддав, а погані взяв та ще й додачі циганам дав. Черниг. у.  
Ревниці, -ниць, ж. мн. Ревность. Ревниці неначе гарячим залізом палили моє нутро. Стор. МПр. 34.
Складня, -ні, ж. = кладня. Гол. II. 518.
Терпячка, -ки, ж. Терпѣніе. Терпячка ввірветься. Чуб. І. 298.
Чинбурка, -ки, ж. «Колісчатко на бичові коло лямки, якою тягнуть невід з моря». Єйскъ. Слов. Д. Эварн.