Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дерезо́вий, -а, -е. Изъ дерез'ы, свойственный дерез'ѣ.
Заґеро́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Загинать, загнуть. Почали заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167. 2) Запрашивать, запросить дорого. Заґерував ти з його багато. Лохв. у.
Мешка́нка, -ки, ж. Жительница, жилица.
Млачі́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Уг. 252.
Оплакати Cм. оплакувати.
Плітуха, -хи, ж. Раст. Convolvulus sepium L. ЗЮЗО. І. 119.
Подопитуватися, -туюся, -єшся, гл. Разузнать разспросами (многое, о многихъ).
Поперероджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Переродиться (о многихъ).
Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Ном. № 892. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Шевч. 108. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу. Кв.
Хвойдина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Шейк.