Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волочка, -ки, ж. = волічка. Канев. у.
Д пред. = До. Д мені. Вояк хоче, аби ви д нему вийшли. Федьк.
Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо. Н. Вол. у.
Дуга́, -ги́, ж. Дуга — согнутая линія или согнутый дугою предметъ; часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 98, 199, 224, 225, 228, 278. Также дуга въ упряжи. Ой ти старий дідуга, ізогнувся як дуга. Н. п. Гне з лози дугу. Дід за дугу, а баба вже й на возі. Ном. № 5768. Ум. ду́жка, ду́жечка.  
Жарьо́ха, -хи, ж. Трепка, побои. Алв. 86.
Збро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Вооружать. Желех.
Ма́рне нар. = марно. Ой плачу я, плачу, свої літа марне трачу. Мет. Ум. марне́нько. Ой і як нам (літам) не марненько йти: нікому нас шанувати. О. 1862. VI. 30.
Перевертом нар. Кувыркомъ, вверхъ дномъ. Як прийде мій додому, так усе й піде перевертом по хаті. Екатер. у. І в них перевертом усе перевернулося. Г. Барв. 176.
Потеревенити, -ню, -ниш, гл. Поболтать. Добре ми з ним потеревенили. О. 1862. IX. 61.
Тодішній, -я, -є. Тогдашній, съ того времени. Це ще тодішня молодиця, як я заміж ішла. Н. Вол. у. Як би тодішній собака, то давно б здох. Ном. № 8651.