Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґре́чність, -ности, ж. Учтивость, любезность.
Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Ззира́тися, -раюся, -єшся, сов. в. ззирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Переглядываться, переглянуться. Усі люде ззираються, сміються шпиком, що з того буде. Кв. II. 273. Ззирались тоді між собою ученики. Єв. І. XIII. 22.
Коловатній, -я, -є.. ко́ловатне зілля, Раст. Silybum Marianum. Шух. І. 22.
Луп! меж. 1) Хлопъ! мигъ! А сова із дупла очицями луп-луп! Н. п. 2) Хвать! цап! Цуп та луп! — сховав у кишеню. Ном. № 11065.
Нало́патися Cм. налопуватися.
Неколи нар. Кое-когда, изрѣдка. Було прийде неколи, чуєш, а до нас не йде. Верхнеднѣпр. у.
Неприкаяний, -а, -е. 1) Нераскаявшійся. Зробивсь великим грішником та з журби по грошах і вмер без причастя неприкаяний. Г. Барв. 459. 2) Окаянный, отчужденный отъ людей, не находящій себѣ мѣста. Доле ж моя неприкаяна. Св. Л. 319.
Слонь, -ня м., слонька, -ки, ж. пт. Scolopax rusticola, вальдшнепъ. Вх. Пч. II. 14.
Сполокувати, -кую, -єш, сов. в. сполокати, -чу, -чеш, гл. = споліскувати, сполоскати. Желех.