Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ.
Вичварювати, -рюю, -єш, гл. = витівати. Було вичварує да видумує.
Замі́ркуватий, -а, -е. О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Заміркувата пшениця.
Зарика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Зарычать. І мов ті леви голодні з усіх боків зарикали.
Невстрійливий, -а, -е. Безпокойный, шаловливый. Ну, та й невстрійливі діти в Оліхвера! Вскочили в город, потоптали огудину. Став пригадувати пісню за піснею, що бабусі й дівчата йому; дитині, шепотали замісць котка, аби спало, аби вгамувалось невстрійливе.
Підпікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпекти́, -печу́, -че́ш, гл. Подпекать, подпечь; поджаривать, поджарить.
Продмухнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ продмухати.
Тучити, -чу, -чиш, гл. Откармливать, питать, утучнять. Хазяйське око товар тучить.
Тютюнковий, -а, -е. Табачный. тютюнкова горілка. Водка, настоянная на табакѣ. Горілочку пили не тютюнкову і не пінну.
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.