Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.
Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер. Гн. І. 129.
Вивідувати, -дую, -єш, сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Гол. Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» АД. І. 43.ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Мисча́, -чати, с. Маленькая мисочка.
Потиляка, -ки, ж. Ув. отъ потилиця. Мнж. 124. Грин. І. 219.
Рибарство, -ва, с. = рибальство. Шух. І. 222.
Серга, -ги, ж. Серьга. Я тобі стьожок, серьог, намиста доброго нанесу. Рудч. Ск. II. 15. 2) Кольцо, прикрѣпляющее косу къ рукояткѣ. Ум. сере́жка, сережечка.
Стоокий, -а, -е. Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила. МВ. (О. 1862. III. 60).
Стукіт, -коту, м. Стукъ.
Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий. Ном. № 6392.