Висловляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висловити, -влю, -виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. Ви́словив сам, сам і одвічай.
Дого́дне нар. Удовлетворительно, какъ слѣдуетъ; удобно. Вона нічого не вміє, а ні плаття вигладить, а ні вслужити догодне.
Досо́вдати, -даю, -єш, гл. = досовкатися.
Кватирка и кватирька, -ки, ж. Ум. отъ кватира. 1) Квартирка. 2) Стекло въ окнѣ. Подивився козак Нечай у нову кватирку. 3) Форточка въ окнѣ. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. 4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. По объясненію Василенко, часть фуражки между околышемъ и верхомъ. 5) Небольшое отверстіе, вырѣзанное въ арбузѣ, чтобы узнать, спѣлъ-ли онъ. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. 6) Ум. отъ кварта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки.
Обурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обуритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Обрушиваться, обрушиться, повалиться. Упала криша, так і засипало сіни... столя обурилась.
2) Возмутиться, вознегодовать.
Овершки, -ків, м. мн. Вершина стога.
Потребляти, -ля́ю, -єш, сов. в. потреби́ти, -блю́, -биш, гл.
1) Истреблять, истребить. Хоробрий дух роскошами всипляли, кругом султана честь і правду потребляли.
2) Истрачивать, истратить. За тиждень пуд муки потребить.
Пристановитися, -влю́ся, -вишся, гл. — до чого.
1) Избрать занятіе. Пристановився до гандлю.
2) Найти убѣжище.
Фолюш, -ша, м., также и во мн. ч.: фо́люші. = хвалюші = валюша.
Шарок, -рка, м. Ум. отъ шар.