Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Гембелювати, -люю, -єш, гл. = гемблювати. Струже, гембелює.
Гримота́ти, -мочу́, -чеш и гримот́іти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Запроха́ння, -ня, с. = запросини.
Підбрехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.
Поділ 2, -лу, м. 1) Раздѣлъ; дѣлежъ. Нехай би їм без поділу усе, що ми з тобою придбали на віку. Поділ у них іде, дак ще сварки за землю. 2) Разверстка, размежеваніе. 3) Въ ариѳм.: дѣленіе.
Разувати, -зу́ю, -єш, гл. Ѣсть одинъ разъ въ день. Таращ. В суботу сі не вмиваю, в неґілю разую.
Річнистий, -а, -е. Рѣчистый.
Рокитина, -ни, ж. = рокита.
Успятки, -ток, мн. Каблуки? Бив, бив, а тоді кинув об землю та давай успятками ще надолужати.