Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назнаменати

Назнамена́ти, -на́ю, -єш, гл. Обозначить. Чого на місяці тиї плями?.. — То ще як Каїн убив Авеля, то Бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою. К. ЧР. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАМЕНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАМЕНАТИ"
В'язання, -ня, с. Связываніе.
Гоїти, гою, -їш, гл. О ранѣ: лѣчить, заживлять. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574.
Доси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Досиживаться, досидѣться. До того досиділась, що й сорочки на хребті нема. Рудч. Ск. І. 177.
Завторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Завторить. Завторує в срібні нути, аж ю звізди муся чути. Федьк.
Клішня, -ні, ж. 1) Клешня. Куди кінь з копитом, туди й рак з клішнею. Ном. 2) мн. Раздвоенная часть війя. Черк. у.
Козарь, -ря́, м. Пастухъ козъ. Шух. І. 190.  
Неприступно нар. Недоступно.
Нявкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Кричать (о совѣ).
Обучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обучаться, обучиться. МВ. (О. 1862. III. 35). 'Ддав у бурсу в Київ обучатись. Шевч.
Упоперек нар. Поперекъ. Було вчити хлопця, як упоперек лавки лежав. Ном. № 6009.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗНАМЕНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.