Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назнаменати

Назнамена́ти, -на́ю, -єш, гл. Обозначить. Чого на місяці тиї плями?.. — То ще як Каїн убив Авеля, то Бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою. К. ЧР. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАМЕНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАМЕНАТИ"
Безпечно Cм. безпечне.
Зжахну́тися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться. Ледве промовив писарь, зжахнувшись. Кв. II. 274.
ЗостатиCм. зоставати.
Копитце, -ця́, с. 1) Ум. отъ копито́. Юнь вовк не п'є, копитцями б'є. Чуб. І. 2) Родъ инкрустаціи изъ мѣди въ формѣ подковы. Шух. І. 278. 3) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 49. 4) мн. = копитень. ЗЮЗО. І. 113.
Натерти, -ся. Cм. натирати, -ся.
Перемочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перемочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Промокать, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне. Зміев. у.
Подомишлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = подомірковуватися.
Привичка, -ки, ж. Привычка. Ум. приви́ченька. Мет. 316.
Сколоти Cм. сколювати.
Туж нар. 1) Слѣдомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут і на дворі туж-туж уже світає. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗНАМЕНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.