Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Драгва́, -ви́, ж. Топь, топкое мѣсто. Cм. дрягва.
Крепити, -плю́, -пиш, гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Г. Барв. 287. Як стали крепить морози... ти такечки більш місяця крепили. О. 1861. V. 73.
Лу́павка, -ки, ж. Зазубрина (на косѣ). Лубен. у.
Ме́нший, -а, -е. Меньшой; младшій. Менша сестра літ не дійшла. Н. п. Старший не буде меншим. Чуб. Сами, мовляв, і старші, й менші. Ном. № 10404., Ум. меншенький. Чуб. V. 862. МВ. ІІ. 10.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Підспідок, -дку, м. Нижняя корка хлѣба.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). К. ЧР. 358. А він в кущах ноги покалічив. Рудч. Ск. II. 160.
Порозбувати, -ва́ю, -єш, гл. Разуть (многихъ)
Приплужитися, -жуся, -жишся, гл. = приплуганитися.
Причепити, -плю, -пиш, гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте. Макс.