Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бічко, -ка (с.?) = клюсак. Вх. Зн. 26.
Блихавити, -влю, -виш, гл. Тратить попусту время. Желех.
Буванець, -нця, м. Болванъ для растягиванія шапокъ. Лебед. у.
Діли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться. Як пожали вони просо, то почали ділиться, да й не помирились. ЗОЮР. II. 31.
Докупа́ти Ii, -па́ю, -єш, сов. в. докупи́ти, -плю́, -лиш, гл. Докупать, докупить, прикупить. Трохи не стане деревні на хату, треба докупити.
Забу́рний, -а, -е. Буянь. Він як п'яний, — страх який забурний. Міусск. окр.
Знівечити, -чу, -чиш, гл. Испортить; изуродовать, искалѣчить. Знівечив чоловіка. Ном. № 4021. Десять літ неволі... знівечили, убили мою віру і надію. Шевч. (О. 1861. X. 8).
Каплавух, каплаух, м. Вислоухій.
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл. 1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати. Гол. І. 229. 2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Гол. І. 58. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був. Камен. у. 3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає. Камен. у.
Прошуміти, -млю́, -миш, гл. Прошумѣть.