Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вужівка, -ки, ж. Родъ веревки изъ прутьевъ, лозы или дуба.
Невдалий, -а, -е. Неудачный, неудавшійся. Не лихо окурить і чужа сторона, а невдала жінка. Ном. № 9112.
Окравка, -ки, ж. 1) Кромка, кайма (суконная). Оторвавъ ее отъ края ткани, ею женщины обыкновенно подпоясываются, поэтому окравка — часто женскій поясъ; въ Александр. у. — вязаный женскій поясъ. Картату плахту червоною окравкою підперезали. ЗОЮР. II. 290. 2) Обрѣзокъ. Ум. окравочка. Чуб. III. 395.
Позаддя, -дя, с. = позадь.
Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ. Херс. у.
Скубонути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть. О. 1862. IV. Слов.
Сновигати, -гаю, -єш, сновиґати, -ґаю, -єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає. Рудч. Ск. І. 137.
Трьохбоковий, -а, -е. Трехгранный. Трьохбокове скло. Ком. II. 83.
Трям, -му, м. Чаще употр. въ Ум. формѣ трямо́к. 1) Въ жилой комнатѣ: перекладины подъ потолкомъ. ЗОЮР. I. 79. К. ЧР. 427. Приніс чоловік гроші, двадцять п'ять рублів. Я забрала.... і так у папері на трямку й положила. Г. Барв. 267. Въ сараѣ: перекладина отъ одной стѣны къ другой, поверхъ стѣнъ; на чердакѣ или въ крышѣ сарая то-же, что и бантина. Рудч. Ск. І. 67. Рядно висіло в хліві на трямкові. Новомоск. у. Той лом лежав у них на горищі на трямку, або сказать, на бантині. Новомоск. у. 2) мн. трямки́. Часть ткацкаго станка: стойки съ перекладинами для подвѣшиванія блоковъ. Вас. 166.
Чистюнький, -а, -е., Ум. отъ чистий. Фр. (Желех.).