Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгромлювати, -люю, -єш, сов. в. відгромитии, -млю, -мш, гл. Отбивать, отбить силой, отражать, отразить. Він (рештант) і пакет одгромив у мене: мене схопив за груди та зіпхнув з воза, а сам з возом і з пакетом хода. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Молоди́ця, -ці, ж. Молодая замужняя женщина. Коли хочеш з доні молодиці, то держи в їжових рукавицях. Ном. № 9315. Ум. молодичка.
Навіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. наві́рити, -рю, -риш, гл. Давать, дать въ долгъ. Шинкарочки мене знає, на сто рублів навіряє. Бал. 2.
Перерубуватися, -буюся, -єшся, сов. в. перерубатися, -баюся, -єшся, гл. Перерубываться, перерубиться. Ні, ця кістка не перерубається. Васильк. у.
Рийка, -ки, ж. Навозный жукъ. Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. II. 27.
Саможер, -ра, м. Себя ядущій. К. ХП. 53.
Скорохват, -та, м. Человѣкъ, быстро за все берущійся.
Слобонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. слобони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Освобождаться, освободиться, избавляться, избавиться. Слобонилась од.... напасти. К. ЧР. 91.
Троян II, -на, м. = трійка. Вх. Зн. 71.