Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горо́дина 1, -ни, ж. Огородныя овощи. Рудч. Ск. I. 131.
Ду́рнас, -са, м. = дурбас. Вх. Лем. 412.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня? Мнж.
Засу́лля, -ля, с. Мѣстность за рѣкой Сулой. Желех.
Опух, -ху, м. Опухоль. Драг. 29. Г. Барв. 222. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить. Чуб. І. 122.
Повниця, -ці, ж. Полный сосудъ. Вх. Зн. 50. Ум. повни́чка, повнонька, повночка. Кропи нас, мати, водою святою непочатою, з повною повничкою доброю долечкою. Рк. Макс. Не пий, зятуню, першої повноньки. О. 1862. IV. 30. Стань, батеньку, перед мене і напийся до мене з повними повноньками з дрібнішії слізоньками. Грин. III. 513. Чарочко — повночко, як мені до тебе пристати. Чуб. V. 1105.
Постельниця, -ці, ж. Доска въ днѣ кузова телѣги.
Потьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. АД. І. 194. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило. АД. І. 190.
Стоженько, -ка, м. Ум. отъ стіг.
Уковзувати, -зую, -єш, сов. в. уко́взати, -заю, -єш, гл. Скользя, катаясь по льду, дѣлать, сдѣлать его скользкимъ. Хлопці тут усе ковзаються, та так уковзали, що мабуть таки я не пройду не впавши. Черн. у.