Замі́ристий, -а, -е. ? Звичаї, паничу, запорожців були дуже чудні і заміристі, бо народ був з біса хитрий і спритний.
Котя, -тя́ти, с.
1) Котенокъ.
2) Употребляется, какъ ласкательное слово для дѣтей: Цить, котю, цить! — каже мати, втираючи сльози дитині.
Лементува́ння, -ня, с. Вопль, крикъ. Охрипле лементування.
Надгро́бок, -бка, м. = нагробок. Вистоявши службу, Шрам ходив із своїми од одного надгробка до другого.
Поганство, -ва, с.
1) Язычество. Передмуррє древнє християнства, що стоїть з мечем на чаті супроти поганства.
2) соб. Язычники. Боронити... христіянів од поганства.
Позагортати, -та́ю, -єш, гл. Завернуть (во множествѣ). Взяла діти, позагортала.
Пшеничише, -ща, с. Нива, съ которой снята пшеница.
Рукопаш нар. Съ помощью только рукъ. Беріть (вагу) рукопаш, дрюків не треба.
Сипнути, -пну, -неш, гл. 1) Однокр. отъ сипати. Посыпать сразу. Сипне їм маку, — от вони поки визбірають, вона і втече од їх. 2) Высыпать, выйти во множествѣ. От і братія сипнула. Дітвора так і сипнула в сад.
Тайник, -ка, м.
1) Тайникъ, секретное мѣсто.
2) Тяйный проходъ. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. Ум. тайничо́к.