Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче.
Гуць Cм. Гуц.
Коцарка, -ки, ж. Коверница. Сумцовъ Культ. переж. № 18. Харьковскія коцарки. .
Наора́ти Cм. наорювати.
Наторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать.
Паморока, -ки, ж.
1) Туманъ. Паморока упала.
2) памороки забити = запаморочити. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.
Поткатися, -тчуся, -тче́шся, гл. Соткаться. Тобі там і попрядеться й потнеться, і в скриню покладеться.
Скотарча, -чати, с. Мальчикъ скотникъ. пастухъ рогатаго скота.
Убувати, -ва́ю, -єш, сов. в. убу́ти, -бу́ю, -єш, гл.
1) Обувать, обуть, надѣвать, вадѣть обувь. Чоботи помию — не вбує: ой вона багато гордує. В постоли вбути.
2) сов. в. убути, буду, деш. Убывать, убыть. Вода не вбула. Я хочу.... щоб цілий рік (гроші) не убували.
Фара, -ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій.