Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закриви́ти, -влю́, -виш, гл. Закривить, загнуть, искривить.
Колотівка, -ки, ж. Мутовка. Вх. Зн. 27.
Копіт, -поту, м. 1) Пыль (въ воздухѣ). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. Св. Л. 91. За коником став копіт. Чуб. 2) Топотъ. З копотом і ржанням коней табунових. К. МБ. XI. 42.
Ли́пнути, -ну, -неш, гл. 1) Липнуть, приставать. З чим ся обходимо, тоє до нас липне. Ном. № 5990. 2) Льнуть. Всі його люблять, всі до його липнуть. Котл. Н. П.
На́мість, на́місць, нар. Вмѣсто. Желех.
Перевідати, -ся. Cм. перевідувати, -ся.  
Плутощі, -щів, мн. = плутня 2. Мир. ХРВ. 383.
Потеліпатися, -паюся, -єшся, гл. = потелепатися. Пан махнув рукою, покрутив головою і потеліпавсь далі. О. 1862. IX. 71.
Серенити, -ню, -ниш, гл. Напирать. Угор.
Фраїрка, -ки, ж. Возлюбленная, невѣста. Гол. III. 120. Ум. фраїрочка. Моя фраїрочка.... мене любила. Гол. І. 150.