Близець, -зця, м. = близнюк 1. Она мава блисьці (два хвопці).
Бузько, -ка, м.
1) Листъ, Ciconia alba. Тішиться, як би го бузько носом ськав.
2) Родъ орнамента на писанкѣ.
Допина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. допну́ти и доп'ясти́, -пну́, -не́ш, гл. 1) Оканчивать, окончить натягиваніе. 2) — чого́. Добиваться, добиться чего. 3) Тибрить, стибрить, красть, украсть. А таки допне щось. 4) Допекать, допечь, притискивать, притиснуть, поставить въ безвыходное положеніе. Сю весну як доп'яло, так і не дай Боже! Нема ні клаптя сіна й купити ніде.
Класик, -ка, м. Классикъ.
Мотузя́ний, -а, -е. Веревочный. Мотузяна шлея. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою).
Опентати, -таю, -єш, гл. Опутать, отуманить голову. Куди ідеш опентаний?
Перерубувати, -бую, -єш, сов. в. переруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Перерубывать, перерубить.
Писарчук, -ка, м.
1) Сынъ писаря.
2) Молодой писарь, канцеляриста.
Посередній, -я, -є. Срединный.
Сухітник, -ка, м. Больной чахоткой.
