Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Давні́сінько нар. Очень давно. Та вже вона давнісінько моя. Кв. II. 187.
Дерези́на, -ни, ж. Одинъ экземпляръ дерези.
Дряпону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. Мнж. 112. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска! Ном.
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
Коштовня, -ні, ж. Цѣнная, дорогая вещь. Це вже ви, пане, скупитесь: таку коштовню та чорт-зна чим укривати. (Пан хотів гарну клуню виривати старою соломою). Полт.
Міня́йло, -ла, м. Мѣняло. Тут всякії були пронози,... жиди, міняйли, шинкарі. Котл. Ен. (Вид. Корейво 1890, стр. 88).
Му́чениця, -ці, ж. Мученица. Святая Варваре, мученице великая, допоможи мені. Чуб. І. 114.
Пужално, -на, с. Кнутовище. Рудч. Чп. 245. Іде чумак дорогою, на пужално й упірається. Рудч. Чп. 203.
Шелест, -ту, м. Шелесть, шумъ. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Шевч. 31. Переносно: шумъ, смятеніе, суматоха. Ну, наробив шелесту! — Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108.