Бужина, -ни, ж. = бужанина.
Возлобок, -бку, м. Покатость. На возлобку поганий город буде і вода не держатиметься.
Глибоч, -чі, ж. = глибочиня. Нема глибочі на цій річці.
Госпо́дь, Го́спода, м. Богъ, Господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до Господа Бога. Господи, помилуй, або дай що! Хай Госпо́дь ми́лує. Боже сохрани! Так їй схотілось пить, що Господи! — сильно захотѣлось пить. Ум. Го́споденько, го́сподонько. Ей, змилуйся, Господеньку! Крий, Господоньку!
Дощи́стий, -а, -е. = дощуватий.
Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Загинув ладо, — я загину!
Пазинати, -на́ю, -єш, гл. = пазити.
Родонька, -ки, ж. Ум. отъ родина.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця!
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка.
