Вабкий, -а, -е. Легко приманиваемый.
Гебан, -ну, м. Эбеновое или черное дерево. Як з гебану волос чорний.
Забіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. забра́тися, -беру́ся, -бере́шся, гл. 1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов. 2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! 3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. 4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. 5) — на тепло́. Начинать теплѣть (о погодѣ).
Здя́куватися, -куюся, -єшся, гл. Наблагодариться. Не здякуюсь. Так ті люде не здякувались.
Колейка, -ки, ж. Ум. отъ колія.
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають.
Пістити, -щу, -стиш, гл. = пестити. Пістить теля коло рук, то й віл такий буде.
Позазивати, -ва́ю, -єш, гл. Зазвать (многихъ).
Пооблизувати, -зую, -єш, гл. Облизать (во множествѣ). І ложки пооблизували, такий добрий кісіль.
Утік, утеку, м.
1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. На втіках. Въ бѣгствѣ.
2) Сукровица.