Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бев!, меж. Подражаніе протяжному удару колокола.
Відвильнути, -ну, -неш, гл. Отлучиться на короткое время. Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі, упала з полу. Пирят. у.
Див, -ва м.? Щоб на тебе див прийшов. Ном. № 3743. КС. 1890. X. 58.
Загво́зджувати, -джую, -єш, сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. Ном. № 507. 2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут. Котл. Ен.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Затруси́ти Cм. затрушувати.
Кирничний, -а, -е. = криничний.
Мигу́шка, -ки, ж. Зарница, молнія.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Роскомашувати, -шую, -єш, гл. Разбрасывать, сорить деньгами. Новомоск. у.