Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Загі́р'я, -р'я, с. Мѣстность за горою. Ум. загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив. Мил. 40.
Лакомина, -ни, ж. Лакомство, лакомый кусочекъ. Там лакомини разні їли, буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19.
Мандрі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ мандрівка.
Мі́рно нар. Умѣренно.
Обтрушувати, -шую, -єш, сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Чуб. V. 545. Обтрусіть і порох із під ніг ваших. Єв. Мр. VI. 11. 2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.
Поволочка, -ки, ж. Поволочка. За котики та в поволочку. Ном. № 3995.
Покрівець, -вця, м. 1) Покровъ мертвеца. Драг. 67. Мнж. 159. Грин. II. 93. 2) Крышка для покрыванія пчелиныхъ ульевъ. Покрівці на вуліки ладнаю. Зміев. у. 3) Крышка, употребляемая для прикрыванія чего-либо. Сахар, паляниця — все те було понакривано плетеними покрівцями. Левиц. І. 293.
Синіти, -ні́ю, -єш, гл. Синѣть. Кругом його степ, як море широке, синіє. Шевч.
Шпачок, -чка, м. Ум. отъ шпак.