Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видужувати, -жую, -єш, сов. в. видужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Рудч. Ск. І. 166.
Війнути, -ну, -неш, гл. Подуть, повѣять. Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом. Мир. ХРВ. 217. Cм. вінути.
Докі́рник, -ка, м. Укоритель.
Мі́ло нар. = дрібно. (Порубано) біле тіло, як мак міло. Гол. І. 24.
Насини́ти. Cм. Наси́нювати.
Повикореняти, -ня́ю, -єш, гл. Искоренить (многое). Я таки завзявся дерезу з города повикореняти. Богодух. у.
П'яльця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Мет. 20. Ум. п'я́лечкаЗ п'ялечок не вставає, голочок не випускає. Грин. III. 201.
Стеління, -ня, с. 1) Стланіе. 2) Подстилка. Канев. у. (Лобод.). Вх. Лем. 470. 3) соб. Дерево для потолка. Камен. у. (Лобод.).
Хвостяга, -ги, ж. = хвостяка. І хвостяги нема у дворі. Ном.
Чорненечкий, -а, -е., Ум. отъ чорний. Вх. Зн. 81.