Безнемірно нар. Безмѣрно. Він безнемірно пив.
Відворотний, -а, -е. Отвратительный. Відворотне таке воно на смак.
Замо́вити Cм. замовляти.
Зза́молоду нар. Съизмолоду. Полись танцював ззамолоду.
Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Чого бик навик, того й реве. На синьому морі лютий змій реве. 2) Орать, заорать, крикнуть. Ви передержанці! — ревнув писарь, — вы передержуєте біглих! Ревнув, мов у маточину, — як бугай. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. Оце ще рева реве! Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. А Михаїл в трубу реве на всю губу. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Реви, завірюхо, засип його снігом! 7) О колоколѣ: сильно звонить. Всі дзвони ревуть, — уже ж того козаченька ховати несуть. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. Реве гарматами Скутара, ревуть, лютують вороги. Як став місяць серед неба — ревнула гармата. 9) О землѣ: гудѣть. Летить ізнов змій, аж земля реве.
Ситечко, ситко, -ка, с. Ум. отъ сито.
Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі.
Туша, -ші, ж. Туша. Туші жидам та й попродав, шкіри в кожух наклав. Ум. тушка. Лисичка-сестричка тушку з'їла, а кишечки під себе поховала.
Харцизити, -жу, -зиш, гл. Разбойничать, грабить.
Читач, -ча, м. Читатель.