Вивід, -воду, м. 1) Выводъ. 2) Выводъ, выводка, рожденіе (о птицахъ); выводокъ; родъ. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. Торік вивід був лучний. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. 3) Первое посѣщеніе церкви женщиною черезъ шесть недѣль послѣ рожденія ею ребенка для полученія очистительной молитвы. Такъ называется также и самая молитва. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. О. Гервасій в йому, було, з кропилом ходить, вивід читає, ходить сповідати. 4) Посѣщеніе новобрачною церкви въ понедѣльникъ послѣ брачной ночи для полученія молитвы. 5) Печная труба въ сѣняхъ и на крышѣ. Біжи в сіни до верха під вивід. Дим стелеться з вивода. 6) Полоса узора, вышитая вдоль рукава или пазухи рубахи. На сорочці у його гарний вивід, — наче змальовано з чого. Пошила рукава з виводами.
Допильно́вувати, -но́вую, -єш, сов. в. допильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Досматривать, досмотрѣть, достерегать, достеречь. Допильнуй діток моїх. Знають німці, як хутче збірати збожжя і як допильнувати його.
Дослу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. дослужи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Дослуживаться, дослужиться. Дослужитись до великого чина. В кого ж ми ся, рідні браття, цього дослужили?
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Вже ї мати заволала. Ось вам Степана в хату заволала. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали.
Позаходити, -димо, -дите, гл. То-же, что и зайти, но о многихъ или о многомъ. Козаки після побиванок під Кумейками, на Говтві і Стариці позаходили до якого часу в Московщину. Так плакали за ним батько і мати, що трохи в голову не позаходили.
Поїстися, -їмся, -їсися, гл. Погрызться. Свої собаки поїлися.
Потасувати, -су́ю, -єш, гл. Поколотить. Було його на вольній або на вечорницях потасують добре, бо таке задьорне було. Тим же він і сердитий. Добре, що ще не потасував тебе. Се диво, що москаль голодний заснув, не потасувавши хазяйки.
Прикусити Cм. прикушувати.
Розбійницький, -а, -е. Разбойническій. Розбійницький син. В розбійницьких наметах тихо й мирно.
Хворостина, -ни, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Ум. хворостинка.