Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Австра́лія, -лії, ж. Австралія. Желех.
Віттіля, нар. = відти.
Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють. Харьк.
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Захряснуты, -сну, -нешъ, гл. 1) Запрудиться, наполниться; засыпаться. Тамъ въ одного майстра хлопцивъ, якъ высыплять, то такъ улыця й захрясне. Лебед. у. Гналы быкивъ, та такъ улыця й захрясла. Лебед. у. Тамъ людей, людей: шляхъ захрясъ. Черк. у. Такъ базаръ и захрясъ возамы. Зміев. у. Не кладіть соломи до дров, бо захрасне попілом та й не будуть горіти дрова Н. Вол. у. 2) Застрять. Св. Л. 287. Якъ захрясне въ горла, ніякъ не одкашляешъ. Пішов та й захряс там. Довелося б мені і в Москві захряснуть на безгріш'ї. Шевч. (КС. 1883. II. 406).
Зіпа́ка, -ки, об. Крикунъ, крикунья. Мир. ХРВ. 124.
Круш, -ша, м. Руда, металлъ. Лучче піти, моя мати, в Сібіроньку круш копати, ніж.
Ломота́ти, ломотіти, -тить, гл. безл? Ломить. Ломотить в костех. Вх. Зн. 33.
Найня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Схизмат, -та, схизматик, -ка, м. Раскольникъ, еретикъ; названіе иновѣрцевъ у католиковъ. Шевч. 138.