Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бавний, -а, -е. 1) Требующій много времени. Желех. 2) Медлительный. Желех.
Дохазяйнува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Хозяйничать до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Дохазяйнувались до такого, шо в хаті й шматка хліба не було. Грин. II. 253.
Задрі́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. задрі́патися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться грязью. Оце я поки до вас дійшла, так здорово задріпалася. Коли ж грязько дуже на дворі. Екатер. у.
Зале́жати, -жу, -жиш, гл. Зависѣть. Залежатися. Cм. залежуватися. Залежиться, гл. безл. = залежати.
Здобрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Подобрѣть. 2) Удовольствоваться, удовлетвориться. Рудч. Ск. II. 86. Здобрій тим, що тобі волость присудила. Левиц. КС. 170.
Манта́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Точить косу мантачкою. Мнж. 185. Косу мантачити. Черниг. у. 2) Тратить, мотать.
Нехтування, -ня, с. 1) Незаботливость о сохраненіи чего. 2) Пренебрежете.
Повідколупувати, -пую, -єш, гл. = повідколуплювати. Взяли вони, пообколупували з скель каміння одинакової ваги, поставали на горі... і давай шпурлять. Драг. 231.
Приполок, -лка, м. Доска возлѣ печки, на которой лежатъ доски пола.
Фіндюрка, -ки, ж. Потаскуха. Фіндюрки щоки підправляли. Котл. Ен. V. 21.