Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Граби́телька, -ки, ж. Грабительница. Аф. 367.
Да́хто мѣст. Кто нибудь. Як дахто не піде, а довго бавит, то му мовят.... МУЕ. ІІІ. 57.
Догожа́ння, -ня, с. Угожденіе.
Дозо́рний, -а, -е. Наблюдающій, надсматривающій.
Кончити, -ся = кінчити, -ся. конюх, -ха,, м. Конюхъ. Я конюха ж люблю, за конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб.
Летарги́чний, -а, -е. Летаргическій. Були ми довго наче мертві, були нерухомі, в летаргичному сні. К. ХП. 123.
Мере́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Дѣлать ажурные узоры. Ой стрічечка до стрічечки, мережаю три ніченьки, мережаю, вишиваю. Шевч. 375. 2) Украшать рѣзьбой деревянныя вещи. 3) Исписывать, испещрять. І довелося знов мені на старість з віршами ховатись, мережать книжечки. Шевч. 376.
Пооскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набить себѣ оскомину.
Христоносець, -сця, м. Христоносецъ. Годився, не хрестився, а був христоносець. (Загадка: оселъ). Ном., стр. 293, № 117.