Зави́тка, -ки, ж. 1) = заверка і. 2) завитка ́= покритка.
Запа́лювати, -люю, -єш, сов. в. запали́ти, -лю́, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Запалю я куль соломи, не горить — палає. Запалила свічку. — у гру́бі, у печі́. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. — лю́льку. Закурить трубку. Козацьтво запалило люльки.
Зва́да, -ди, ж. Ссора, распря, раздоръ. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ум. звадка. Нема тії хатки, де б не було звадки.
Крижень, -жня, м. Крижовая утка. Anas boschas. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже.
Мокри́ця, -ці, ж. 1) Раст. Alsine media. 2) = мокрина.
Поховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать (во множ.). В сій річці скарби поховали. 2) Похоронить. Смерти нашої доглядати, тіло наше козацьке молодецьке в чистім полі поховати. Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару.
Приговірка, -ки, ж. = приповідка.
Труфель, -фля, м. Tuber cibarium Sibth.
Циганиха, -хи, ж. Жена цыгана. Поховав піп циганиху.
Чухмаритися, -рюся, -ришся, гл. = чухатися.